Пришибський старостинський округ

Пришибський старостинський округ: історія, що живе в кожному слові

У самому серці України, серед мальовничих просторів Полтавщини, розкинувся Пришибський старостинський округ — невеликий, але сповнений душевного тепла і багатої історії куточок. До його складу входять шість сіл: Гнатенки, Горішнє, Коляди, Криворучки, Переводчикове та Пришиб — останнє дало назву усьому округу й зберігає в собі живу легенду минувшини.

За народними переказами, назва «Пришиб» має драматичну і водночас символічну історію. Колись біля корчми зупинилися на ночівлю чумаки, які поверталися з півдня, везучи дорогоцінну сіль. Проте місцеві бурлаки намагалися їх пограбувати. Зав’язалася бійка, у якій один із чумаків загинув — його «пришибли». З того часу місцевість стали називати Пришибом — як згадку про трагічну подію, що залишила слід у народній пам’яті.

Село Пришиб виникло у середині XIX століття. Уперше в офіційних джерелах воно згадується в переписі 1900 року як село Шишацької волості Миргородського повіту. Тоді тут проживало 99 мешканців. У селі діяли дерев’яна Воскресенська церква, сільська козацька громада та земська школа – свідченням активного громадського та духовного життя.

На початку ХХ століття, за даними 1910 року, Пришиб нараховував 31 господарство і 171 жителя. Це був період поступового зростання та впорядкування сільського побуту.

За переписом 1926 року село стало адміністративним центром — центром Пришибської сільради Шишацького району Полтавського округу. На той час тут було 34 господарства, 168 жителів, а під юрисдикцією сільради перебувало ще 41 хутір — чимале управлінське навантаження для невеликого села.

У 1940 році в Пришибі збудовано електростанцію — важливий крок у напрямку модернізації життя сільської громади. Це стало символом нового етапу розвитку — від традиційного укладу до технічного прогресу.

Сьогодні Пришибський старостинський округ зберігає свою ідентичність, опираючись на глибоке історичне коріння. Його жителі — нащадки тих, хто колись будував хати, навчав дітей у земській школі, молився у дерев’яній церкві та давав раду в складні часи. А сама назва «Пришиб» нагадує: навіть у маленькому селі живе велика історія.