Шановні земляки!
8 травня - День пам’яті та примирення. День, коли ми згадуємо не тільки про перемогу, а й про біль, який вона коштувала. Про мільйони зламаних доль, про сльози матерів, про могили на полях боїв, про тишу, яка навіки оселилася в осиротілих оселях.
Сьогодні ми вшановуємо памʼять усіх загиблих у роки Другої світової війни. Це день, коли серце України стукає в унісон із мільйонами інших сердець - у скорботі, у молитві, у вдячності. Ми пишаємося нашими пращурами. І сьогодні вони б, пишалися б нами - своїми нащадками, загартованими вогнем нової війни.
Кожен із нас - у тиші, у родинному колі, біля пам’ятника чи просто подумки - схиляє голову перед подвигом. Пам’ятаймо, якою ціною дісталася перемога. Бо наша пам’ять жива. Її не стерти часом, як не стерти біль, що залишився від тієї війни.
«Ніколи знову» - було гаслом на протязі багатьох років для українців. І сьогодні це гасло ще болючіше. Бо знову… Знову війна на нашій землі. Знову окупанти, знову бомби, знову втрати… Сьогодні ми згадуємо війну, тримаючи в серці нову - нашу власну. Бо нині, як і тоді, зло знову прийшло в наш дім. Знову небо розривають вибухи, знову мами моляться за своїх синів, знову діти вчаться жити під сиренами. Це інша війна, інший ворог, інші часи - але той самий український дух. Та сама незламність. Ті самі прості люди, що стають героями.
Українці, онуки і правнуки ветеранів Другої світової боронять зараз Українську державу у війні з російськими загарбниками. Наші поля, наші міста, наші села- знову арени боїв. Окопи нової війни пролягають тими ж місцями, де 80 років тому боролися проти нацистів. Поряд з Героями сьогодення, пам’ятаємо про Героїв минулого.
Сьогодні, із Героями минулого, ми вшановуємо Героїв теперішніх. У нашій громаді не буде урочистостей. Але до пам’ятника полеглим у Другій світовій війні ляжуть живі квіти. Ми схилимо голови в хвилині мовчання й молитві, згадуючи не лише подвиг минулих поколінь, а й тих, хто нині віддав життя за свободу України у війні з російськими загарбниками. Ми ніколи не забудемо тих, хто поліг за наше майбутнє. І ніколи не пробачимо тим, хто позбавив їх життя і намагається позбавити нас права жити вільно на своїй землі.
Нашим Захисникам - Божого захисту!
А від нас - щира, глибока, постійна підтримка.
Віримо, переможемо і цього разу.
Бо з нами правда.
Бо ми - нащадки непереможного українського роду, загартованого віками боротьби.
Слава нашим Героям минулого.
Слава Героям сьогодення.
Слава Україні! Героям слава!
Селищний голова Олександр Тутка
