Запорукою збереження бджіл – дотримання регламентів застосування пестицидів

Дата: 25.04.2025 09:14

Кількість переглядів: 72

Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області в чергове нагадує з метою попередження випадків отруєння бджіл внаслідок застосування пестицидів про налагодження ефективної комунікації бджолярів та сільгоспвиробників та забезпечення дотримання регламентів застосування пестицидів суб’єктами господарювання, фізичними особами підприємцями та фізичними особами - громадянами.

Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 19 лютого 2021 року N 338 затверджено Інструкцію з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин, даний документ зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04 березня 2021 р. за N 283/35905.

З метою уникнення конфліктних ситуацій важливо беззастережно дотримуватись порядку регламентів застосування пестицидів.

Правила для аграрія:

• Не пізніше, ніж за три доби до обробки полів на відстані до 10 км, попередити власників пасік, органи місцевого самоврядування, ОТГ, селищні ради про оброблювальні площі.
• Повідомивши дату обробки, територію і культури, які будуть обробляти, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату, і вказівку щодо часу ізоляції бджіл та контактну особу.
• Під час цвітіння медоносних культур не можна проводити обробку пестицидами, інакше квіти можуть отримати опік, а бджоли і інші корисні комахи-обпилювачі загинути. Обробку потрібно проводити в фазу бутонізації до цвітіння.
• Для попередження зносу пестицидів, хімічну обробку рослин проводять при швидкості вітру 3 м/с (для дрібнокапельного) і 4 м/с (для крупнокапельного обприскування).
• Обробки сільськогосподарських культур повинні здійснюватися виключно засобами захисту рослин дозволеними до використання в Україні, згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених для використання в Україні» та його Додатків. Асортимент пестицидів, засоби, сфера застосування, норми, кратність обробок повинні відповідати регламентам застосування пестицидів.
• На площах біля яких розташовані пасіки (у радіусі 7 км.) використовувати малотоксичні пестициди.

• Обробку нектароносів здійснюють в період відсутності льоту бджіл у ранкові та вечірні години. Допускається проведення їх в денний час в похмуру прохолодну погоду, коли бджоли не вилітають із вулика. У радіусі 200м від меж ділянок оброблених пестицидами, повинні бути встановлені попереджувальні знаки безпеки.

• Працівники, які працюють з пестицидами, повинні мати Свідоцтво і Посвідчення до робіт з пестицидами.
• Всі проведені хімічні обробки фіксувати в журналі обліку застосування пестицидів на посівах, у садах, теплицях і інших об’єктах господарства. Журнал заповнюється і ведеться агрономом або іншою особою, яка призначена наказом керівника господарства за відповідальність безпечного застосування хімічних засобів захисту рослин. (Додаток 11 до Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 ).

Відповідно до екотоксикологічної оцінки всі пестициди поділяються на 4 класи небезпеки:

• 1-й клас небезпеки – високонебезпечні (викликають загибель понад 20% бджіл). Екологічні регламенти: захисна зона для бджіл не менше 4 км, обмеження льоту – 4-5 діб;
• 2-й клас небезпеки – середньонебезпечні для бджіл пестициди (викликають загибель від 5 до 20% бджіл), - захисна зона для бджіл не менше 3-4 км, обмеження льоту – 2-3 доби;
• 3-й клас небезпеки – малонебезпечні для бджіл пестициди (загибель від 1 до 5% бджіл), - захисна зона для бджіл – 2-3 км, обмеження льоту – 1-2 доби;
• 4-й клас небезпеки – практично безпечні для бджіл пестициди, захисна зона для бджіл не менше 1-2 км, обмеження льоту – 6-12 годин.

Правила для пасічника:

• Власники пасік повинні обов’язково зареєструватись в сільській або селищній раді, на території, якої вони знаходяться і своєчасно інформувати ради, сусідні господарства про місця перебування своїх пасік на стаціонарі і при кочівлі.
• Провести власникам незалежно від форми власності реєстрацію пасік в районному управлінні Держпродспоживслужби та отримати ветеринарно-санітарний паспорт.
• Після одержання повідомлення про майбутню хімічну обробку, пасічник повинен до її початку вивезти пасіку в безпечне місце або ізолювати бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженнями при застосуванні конкретних пестицидів.
• Повідомити власника або користувача земельної ділянки, якщо плануєте перевозити пасіку до медоносних угідь.

Як уберегти своїх бджіл та як діяти у разі їх отруєння?

Перш за все необхідно запам’ятати, що пасічнику, з метою охорони медоносних бджіл, необхідно виконувати вимоги Закону України «Про бджільництво» та зареєструвати пасіку за місцем проживання або за місцезнаходженням у сільських, селищних, радах, та отримати ветеринарно – санітарний паспорт. Пасічник, який не повідомив органи місцевого самоврядування за новим місцем розміщення пасіки про перебування пасіки, бере на себе всі ризики завдання шкоди або загибелі пасіки внаслідок застосування засобів захисту рослин.

Без реєстрації пасіки практично неможливо здійснювати захист своєї пасіки та своїх прав, адже відповідальність за отруєння бджіл несе не тільки аграрій, який проводить обробки, але й власник пасіки.

У разі, якщо пасіка постраждала, і сталося отруєння бджіл, потрібно запропонувати керівнику сільгосппідприємства або його представнику на місці відшкодувати завдані збитки добровільно. Якщо пасічник хоче відшкодувати заподіяні збитки, необхідно діяти швидко й оперативно, адже через 3-4 дні слідів пестицидів в відібраному матеріалі вже можна не знайти.

Першим кроком буде звернення до місцевої влади (сільського чи селищного голови) офіційно з письмовою заявою про отруєння бджіл . Голова інформує постійно діючу комісію з питань бджільництва, яка оглядає пасіки, виявляє причини загибелі бджіл, ймовірних підозрюваних осіб в загибелі бджіл, оцінює розміри збитків.

В акті комісія зазначає де, коли, в який час, за якої температури, якою отрутою оброблялась культура, фазу розвитку рослин, характер загибелі бджіл (поодиноке чи масове), ступінь ураження у відсотках і силу сімей після отруєння. Бажано щоб при обстеженні був присутній сам директор підприємства, фермер чи його представник.

Після обстеження пасіки потрібно обов’язково оглянути поле, яке оброблялось і відібрати зразки рослин, про що складається відповідний акт. Проби рослин з поля разом з відповідним актом направляють в акредитовану лабораторію. Слід констатувати чи попереджались пасічники відносно вимог Закону України «Про бджільництво» не пізніше ніж за 3 дні.

ЗВЕРТАЄМО УВАГУ! Що з 10 лютого 2025 року в Державному аграрному реєстрі (ДАР) для суб’єктів господарювання став доступним новий електронний сервіс «Є-Бджільництво». Його мета – забезпечити завчасне сповіщення про застосування засобів захисту рослин (ЗЗР), сприяти взаємодії аграріїв і пасічників та знизити ризики для бджіл під час обробки сільськогосподарських культур.

Сервіс надає аграріям можливість вести журнал обробки земельних ділянок засобами захисту рослин (ЗЗР), подавати заявки на пошук пасічників для розміщення пасік, обирати пасічників із переліку зареєстрованих, планувати період обробки ЗЗР, обирати препарати з реєстру, визначати земельні ділянки для обробки та інформувати органи місцевого самоврядування.

Разом з тим, система дозволяє автоматично сповіщати пасічників, чиї пасіки розміщені в радіусі 8 кілометрів від оброблюваних ділянок, а також розраховує рекомендовану кількість бджолиних сімей для запилення обраної культури.

У свою чергу бджолярі отримають можливість:

• Інтегрувати ДАР із реєстром пасічників;
• Встановити геопозиції пасіки;
• Надіслати відгук пасічника на заявки від аграріїв;
• Подати заявку на пошук аграріїв які потребують запилення;
• Обрати тип вирощуваної культури;
• Обрати земельні ділянки, на яких вирощується культура.

Докладніше з усіма можливостями сервісу можна ознайомитись на офіційному сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України.

https://minagro.gov.ua/ye-tvarynnytstvo/ye-bdzhilnytstvo

Зрозумійте, що дотримання кожним з вас цих правил та прояв взаємоповаги та діалогу один до одним є гарантом плідної співпраці між сільськогосподарським підприємством та пасічником, що не лише забезпечить збереження бджіл та вбереже від судових тяжб з приводу завданої шкоди, а й принесе користь обом сторонам, пасічнику – продукти бджільництва та здорових бджіл, а власнику сільськогосподарського підприємства – підвищення врожайності та якості сільськогосподарської продукції, від запилення бджолами, не менше як на 25%, а населенню – якісні продукти бджільництва та рослинництва.

                                                                                Державний фітосанітарний інспектор

Головного управління

           Держпродспоживслужби в Полтавській області 

Лариса БІЛОКІЗ

« повернутися