Щирі співчуття рідним Богдана Фоміна і Романа Марченка
Сьогодні у нашій громаді провели в останню путь Богдана Фоміна.
Повномасштабна війна спочатку залишила його родину без рідного дому, змусивши переїхати на Шишаччину, а тепер забрала у сім’ї найдорожче – рідну кровиночку, сина.
Богдан народився 1999 року у селі Макарівка Волноваського району Донецької області. Навчався у Старомайорській загальноосвітній школі, потім вступив до Великоанадольського лісотехнічного фахового коледжу.
У 2019 році Богдан вирішив стати на захист Батьківщини. Підписав контракт і служив у розвідувальному батальйоні на посаді водія-механіка БМП. Перебував у Широкиному, Красногорівці.
З початком повномасштабного вторгнення росії на територію України добровільно прийшов до Волноваського військкомату. Тут служив протягом двох місяців, а потім вирішив перевестися до бойової частини – у 24-й окремий штурмовий батальйон «Айдар». Виконував бойові завдання в артилерії.
Загинув Богдан Фомін разом із побратимами 19 серпня, від прямого влучання ворожого снаряду.
Батьки вирішили поховати сина на Шишаччині, тут, де вони знайшли свою домівку і де вже давно проживають їхні родичі.
Шишацька земля стала місцем останнього спочинку для молодого воїна, який виборював свободу для рідної Донеччини і всієї України.
У цій війні для українців немає чужого болю. Кожна утрата, де б не народився чи жив захисник, - це наша спільна утрата. Наш спільний біль.
У день, коли загинув Богдан, у Полтаві, разом з іншими воїнами, поховали Романа Марченка.
Роман деякий час проживав на території Великобузівського старостинського округу, навчався у місцевій школі. Був поранений на початку серпня поблизу села Бражківка Ізюмського району Харківської області. 16 серпня 45-річний воїн, який захищав нашу державу ще від 2014 року, помер у лікарні. Похований на Затуринському кладовищі, поблизу Полтави.
Селищний голова Олександр Тутка, виконавчий комітет, депутати, уся Шишацька громада глибоко сумують з приводу смерті МАРЧЕНКА Романа Анатолійовича і ФОМІНА Богдана Миколайовича, висловлюють найщиріші співчуття рідним та близьким.
Герої назавжди залишаться у наших серцях, у пам’яті наступних поколінь янголами-охоронцями, мужніми захисниками рідної Батьківщини і - ПЕРЕМОЖЦЯМИ.
