Двох воїнів провели в небесну путь…
Цього тижня наша громада попрощалася зі ще двома захисниками, юними Героями російсько-української війни.
Усе молодшими і молодшими стають наші утрати… І все чисельнішими.
Лише практично за два місяці повномасштабного протистояння ми втратили п’ятьох захисників. Яреськи поховали 33-річного Романа Рябка, Михайлики – 28-річну Яну Кривоніс, Жоржівка – 21-річного Миколу Цалка…
На початку травня, з різницею в один день, обірвалося життя Андрія Оленіна з Великого Перевозу і Назара Положія з Пришиба. Обоє 2000 року народження. Обоє загинули у найзапеклішому пеклі – на Донеччині. І рідна шишацька земля прийняла їхні тіла в один день. Андрій навічно повернувся у Великий Перевіз, Назар – у Пришиб.
На прощання із захисниками зібралися багато людей у Великоперевізькому та Пришибському старостинських округах. Зустріли Героїв, за скорботною традицією, шеренги односельців з квітами. Стоячи на колінах і похиливши голови на знак великої шани та невимовного жалю.
Андрій народився 5 грудня 2000 року на Шишаччині. Тут минули його дошкільні роки. Потім разом з мамою він переїхав до Сумської області, де й пішов до першого класу. Але у дорогому серцю Перевозі залишилися рідні, друзі, яких відвідував за кожної нагоди. Щоліта проводив час на берегах мальовничого Псла.
Закінчивши дев’ятирічку, юнак продовжив навчання у Гадяцькому професійно-технічному училищі, де здобув фах слюсаря-ремонтника автомобільного транспорту, водія-кранівника. Потім хлопця призвали на строкову службу у Збройні Сили України. Згодом призовник став контрактником, обравши почесну і відповідальну місію - захищати Батьківщину.
За неї, Україну, за рідних і друзів, він і віддав своє життя на полі бою 7 травня. У розквіті своєї весни…
Останньою ця весна стала і для Назара, наймолодшого сина з багатодітної родини Положіїв. Турботливого сина, чудового брата, люблячого дядька для своїх маленьких племінниць, надійного друга, щирого життєлюба…
Народився Назар 7 квітня 2000 року. З дитинства хлопець був цілеспрямованим і працьовитим. У рідній Пришибській школі брав активну участь у різних спортивних заходах.
Після навчання пробував свої сили у кількох спеціальностях. Працював і на будівництві, і в торгівлі. Усі пошуки життєвого шляху і мрії про майбутнє обірвало повномасштабне вторгнення росії на територію України. Не роздумуючи Назар став на захист Батьківщини. Пройшов відповідне навчання на відносно мирній території й опинився у зоні бойових дій… Загинув 9 травня. У свою двадцять другу весну…
Андрій і Назар запам’ятаються усім такими красивими зовні і в душі… Запам’ятаються добром, працею, підмогою і надією родини, любов’ю до життя у всіх його дрібничках і важливих віхах – від футболу на сільському стадіоні до мрії про майбутній власний дім… І запам’ятаються своїм таким надзвичайно коротким і яскравим життям - від хлопчини до солдата…
Селищний голова, виконавчий комітет та депутати селищної ради, старости і жителі Великоперевізького і Пришибського старостинських округів, уся Шишацька громада схиляють голови у безмежній скорботі за воїнами-захисниками Андрієм Юрійовичем Оленіним і Назаром Івановичем Положієм. Щиро співчуваємо батькам, усім рідним і близьким. Дякуємо родинам за гідних синів. Хай доля, що дає вам таке неймовірно тяжке випробування, дасть і сили його пережити.
Ми ніколи не забудемо ваших дітей – наших Героїв-земляків. Світла пам’ять кожному.
