Чарівні струни душі Володимира Михайлеця
Саме вони зібрали недільного вечора чимало жителів Михайликів та інших сіл нашої громади у місцевому будинку культури. У закладі, що багато років поспіль жив творчим запалом цього самородка-митця, невгамовного організатора, майстра плекання рукотворної краси і людської душі…
Його не стало… Життя обірвалося… Пішов із життя… Жодне із цих визначень не підходить. Як це не стало – якщо він скрізь і в усьому? Як це обірвалося – якщо усе, що живило його життя, - живе?.. Як це пішов – якщо звучить його голос, звучить його пісня?..
Але втім… Вже більш ніж пів року, як його нема… Рідним, друзям, колегам не віриться. Не сприймається усе без нього. Та й попрощатися як слід не встигли. Біда приходить, коли її не ждеш…
Тому люди вирішили: треба вшанувати пам’ять свого улюбленця. Вшанувати так, як він жив-дзвенів струною власної душі: творчо і чуттєво…
Захід розділили на дві частини: урочисту і мистецьку. Урочисто відкрили пам’ятний знак на фасаді сільського будинку культури. На ньому – усміхнений, як завжди, Володимир Михайлець з найріднішим його серцю музичним інструментом – гітарою…
Ідея знака належить людям. Відділ культури нашої громади допоміг реалізувати задум.
Відкрили знак. Щирі виступи старости і керівника відділу культури. Добрі слова про митця. Стримані сльози тих, хто його знав. Хвилина мовчання. Скорботна тиша, яку перериває запрошення до залу…
А там… він, живий, на екрані, співає свої «Михайлики»…
Розпочинається фестиваль гітаристів «Чарівні струни», який кілька років тому започаткував Володимир Михайлець разом зі своїми колегами-однодумцями. Цього року – ювілейний, п’ятий.
На сцену виходять учасники фестивалю Сергій Костенко, Михайло Сорокотяга, Віктор Бекметов, Юрій Осадчий, Василь Рудь, Олег Матвієнко, Микола Швець. Звучать зворушливі мотиви – авторські пісні, відомі хіти, абсолютно різні номери і виконавці, яких об’єднує любов до музики, до живого звуку гітари… І нетлінна дружба з людиною, яка теж жила цією любов’ю.
Керівник відділу культури і туризму селищної ради Любов Титаренко відзначила учасників фестивалю подяками та подарунками на згадку про перший ювілей «Чарівних струн». Ювілей, який не судилося відзначити його головному організатору, однак який житиме, розвиватиметься і радуватиме своїх прихильників у пам'ять про нього.
Композиції гітаристів переплітаються з творчими виступами інших учасників вечора-пам’яті – рідних, друзів, колег Володимира Михайлеця. Кожному з них є що сказати, є що додати свого, особистого у рядок вірша, у ноту музики, що присвячені майстру…
Ведучі заходу Тетяна Лоза та Іван Рябко нагадують присутнім коротенькі рядки його біографії.
- Народився Володимир Олексійович 16 квітня 1957 року. Ріс у сім’ї заслуженого винахідника України, автора дев’яти свідоцтв про винаходи у сільському господарстві Олексія Васильовича та сільської вчительки Галини Калістратівни Михайлеців.
Шкільні, студентські роки промайнули, залишивши після себе вірних друзів, з якими не втрачав зв’язків усе своє життя. Разом з дружиною Любою народили трьох дітей – Маринку, Таню, Олексія. Це був чутливий, турботливий, відповідальний батько, справжній приклад для своїх двох донечок і сина…
Вже дорослі діти піднімаються на сцену – і звучать їхні голоси відлунням батькового серця, і вдивляються їхні очі у світ батьковим поглядом…
Зі сцени звучать добрі слова про Володимира Олексійовича від однокласниці Галини Прокіпець, настоятеля місцевого храму отця Георгія, колег – учасників колективів, з якими він прожив своє яскраве творче життя. Його згадують як життєрадісну, привітну, добру, щедру людину, мудрого наставника і неповторного друга…
Ліричні композиції присвятили пам’яті артиста і подарували глядачам Тетяна Лоза; чоловічий квартет (учасником якого був Володимир Михайлець) у складі Михайла Михайлика, Михайла Сорокотяги, Юрія Бабанського та Олександра Іванюти (нині художнього керівника Михайликівського сільського будинку культури); дует – Олександр Іванюта та Любов Пулій; жіночий ансамбль «Чебреці» та народний аматорський колектив «Веселі музики» (якими керував Володимир Михайлець) у складі Лариси Зливко, Ольги Бігдан, Людмили Кібець, Валентини Сиротко, Василини Гужанської, Любові Пулій); танцювальний ансамбль «Сяйво» (Алла Михайлик, Валентина Карпенко, Дар’я Зливко, Вікторія Коробка, Поліна Маслівець) під керівництвом Влади Осауленко; народний аматорський ансамбль «Дівчата» Шишацького селищного будинку культури (Валентина Матвієнко, Тетяна Лоза, Валентина Величко, Любов Титаренко, Оксана Гричка) та його керівник Наталія Коверда.
І після завершення концертної частини заходу рідні, друзі та колеги ще довго згадували Володимира Олексійовича, ділилися найкращими спогадами про михайликівського самородка і сходилися на думці, що такої людини в їхньому житті вже не буде…
Але Володимир Михайлець залишив по собі нетлінний скарб. Чарівні струни його душі звучатимуть вічно.
