Чому всихають абрикоси
На неодноразові звернення садівників з проханням розповісти про причини передчасного усихання абрикоса, надаємо роз’яснення по цій хворобі. Однією з хвороб усихання дерев кісточкових порід є моніліальний опік, весняна форма прояву моніліозу. Значному розвитку цієї хвороби та масовому зараженню спорами гриба в поточному році сприятимуть часті дощі під час цвітіння дерев, що знизили ефект захисних заходів, проведених в періоди до розпускання бруньок і перед цвітінням. Більшою мірою моніліоз вражає дерева з загущеними кронами, в загущених посадках, а також розміщені в низинах. Найбільше уражує абрикос, вишню, персик. Інфекція поширюється по саду вітром, комахами. Хвороба розвивається раптово, і протягом літа можна спостерігати засихання все нових і нових гілочок, пагонів і навіть скелетних гілок, у фазі «скидання сорочечок» відбувається зараження зав’язей, які підсихають і висять до наступної весни, та є джерелом інфекції. Сприятливими умовами для розвитку моніліального опіку є прохолодна і волога погода під час цвітіння абрикоса та інших кісточкових дерев. Помірні та низькі температури повітря одночасно затягують період цвітіння і підвищують можливість зараження.
Дуже часто в саду зустрічаються дерева абрикоса й інших кісточкових культур на основних гілках, уражених моніліозом, у яких із стовбурів і гілок виділяється камедь, що можливо, приведе надалі до розтріскування кори і загибелі гілок. В якості профілактичного заходу, спрямованого на збереження здоров’я дерев абрикоса, має бути і звернення особливої уваги на лікування ран, що виділяють камедь. Хронічна камедетеча - не інфекційна хвороба, вона не тільки ослаблює дерева, знижує їхню продуктивність, й призводить до відмирання його гілок або всієї рослини. Виділення камеді відбувається при впливі на рослину погодних чинників і людини. Низькі зимові температури чи різкі коливання температури навесні і восени, несвоєчасне чи надмірне обрізування дерев, а також пошкодження рослин шкідливими організмами здатні викликати камедетечу. Здорова рослина при відсутності стресів не виділяє камеді, а при впливі різних ушкоджень або ослаблень відбувається відповідна її реакція у вигляді утворення солодкуватої, спочатку клейкуватої, а потім застигаючої маси - камеді. Інтенсивна камедетеча відбувається на фоні морозобійних тріщин і масового ураження дерев моніліальним опіком.
До профілактичних захисних заходів може бути віднесено і своєчасне виявлення хворих гілок або цілих дерев абрикоса. У боротьбі з моніліозом необхідно вирізувати і спалювати уражені, засохлі гілочки, пагони і великі гілки, а також провести ретельний збір і знищення муміфікованих плодів, як основних джерел інфекції. Обрізування проводити восени і навесні, а також через 15-20 днів після цвітіння, видаляючи при цьому і близько 10 см здорової деревини нижче зони ураження. Після обрізування рани слід замащувати різними замазками садовим варом чи іншими, що обмежують проникнення інфекції. Грунт навколо дерев в період вегетації необхідно утримувати в пухкому і чистому від бур’янів стані. Після цвітіння і через 14 днів після другого обприскування застосовують засоби захисту рослин від хвороб які дозволені Переліком пестицидів до використання для роздрібної торгівлі застосовують Хорус (75% в.г.), Топсин-М (70% з.п.) та Світч (62,5% в.г.), Чемпіон (77% з.п.), Скор (25% к.е.) чи Топаз (10%к.е.), витрачаючи на 10 л води один із препаратів з нормою відповідно 3, 10, 20-30 г. 2 і 4 мл. Для попередження розвитку стійкості патогена до препаратів, фунгіциди використовують почергово. Для попередження розвитку стійкості патогена до препаратів, фунгіциди використовують почергово. Сорти, що слабо уражуються моніліозом, обприскують один раз - на початку цвітіння. Для ранніх сортів абрикоса проводять дві, для пізніх - три обробки. Захист абрикоса від плодопошкоджуючих шкідників (плодожерка, казарка та інші) знижує ураженість плодів моніліальною сірою гниллю. Засоби захисту рослин від шкідників Деціс Профі – 1г на 10л води; Енжіо – 1,8 мл на 5л води; Каліпсо 2мл на 10л води; Матч – 8мл на 5л води або інші засоби захисту рослин, які дозволені Переліком пестицидів до використання для роздрібної торгівлі. Навіть такий простий засіб, як побілка штамбів 20%-ним розчином високоякісного вапна з додаванням 3-4% мідного купоросу і 1 кг жовтої глини на 10л води восени і рано навесні може стати надійним прийомом, що обмежує проникнення інфекції.
Абрикос у незрошуваних умовах менше уражується від усихання. Ранні сорти, які з максимальною ефективністю використовують зимовий запас ґрунтової вологи, також менше піддаються передчасному всиханню.
У даний час за наявності ефективних пестицидів можна успішно захистити абрикос від моніліального опіку.
Іншим додатковим засобом, що сприяє підняттю життєздатності виснаженим при посадці молодим саджанцями і в результаті надмірного перевантаження урожаєм дорослих дерев абрикоса і захисту тим самим їх від інфекції хвороб всихання та інших хвороб, є присутність у ґрунті достатньої кількості сполук калію, що безпосередньо впливає і на довговічність цих дерев. Хворі дерева слід обов’язково підживити — сечовиною або розчином гною (або пташиного посліду).
Своєчасне і якісне проведення вищевказаних заходів допоможе зберегти абрикоси в хорошому фітосанітарному і фізіологічному стані, що безсумнівно, відіб’ється на подальшій їх продуктивності.
Державний фітосанітарний інспектор Головного управління
Держпродспоживслужби в Полтавській області Лариса Білокіз
