Цього дня плакало небо разом з громадою…
30 липня село Великий Перевіз оповила чорна туга – Шишацька громада провела в останню земну путь свого Сина, Героя, Воїна – Пугача Олега Миколайовича.
Цього дня плакало небо разом з громадою…
Страшна звістка 22 липня обпалила серця рідних і односельців нещадним вогнем. Перестало битися серце, закінчилося земне життя молодого чоловіка, воїна – захисника Збройних Сил України, сина, батька, чоловіка, брата, жителя села Великий Перевіз.
Олег Миколайович народився 20 грудня 1984 року в мальовничому селі Великому Перевозі. Тут пройшли його дитинство, юність, шкільні роки. Закінчив Великоперевізьку школу, навчався у СХТ, здобув спеціальність тракториста. Працював у місцевих господарствах: «Агроекологія», колгосп імені Шевченка, агрофірма «Довженка», а згодом – сироваром на заводі «Гадяч сир». Доля вела його різними шляхами, але де б не працював – був щирим, добрим, чуйним, готовим прийти на допомогу кожному.
Хоч сімейне життя склалося непросто, та найбільшою гордістю й любов’ю його серця стала донечка Даринка.
7 грудня 2022 року Олег пішов захищати нашу Україну. Ніс службу на Донецькому напрямку. Ворожа куля у жорстокому бою важко поранила нашого Героя. 22 липня 2025 року в госпіталі міста Луцьк його серце зупинилося…
Обірвалася життєва стежина Воїна. Воїна, який до останнього подиху вірив у Перемогу.
Світла пам’ять Тобі, Олегу.
Герої не вмирають. Вони живуть у наших серцях, у вільному українському небі, у кожному мирному ранку, за який заплачено найвищу ціну…
Його ім’я буде вписане золотими літерами в історію Шишацької громади.
Ми завжди пам’ятатимемо його подвиг, його мужність, його жертовність.
Від імені всієї Шишацької громади, депутатського корпусу та виконавчого комітету селищної ради висловлюємо найщиріші співчуття всім рідним і близьким.
Ми розділяємо ваш біль.
Нехай Господь подарує вам сили пережити цю втрату.
А пам'ять про Олега – світла, вічна, невмируща – житиме в серці кожного з нас.
Вічна слава Герою.
Вічна пам’ять, Олегові…
Низький уклін Тобі.
Слава Україні.
