"Серце медицини б’ється у Шишаках"
У період реформ та зростання навантаження на медичну систему керівники лікарень відіграють ключову роль у забезпеченні стабільної роботи закладів. Поспілкувавшись з директором КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ШИШАЦЬКА ЛІКАРНЯ ПЛАНОВОГО ЛІКУВАННЯ ШИШАЦЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ» Маргаритою Миколаївною Хорольською та директором КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ ШИШАЦЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ" Олександром Володимировичем Іващенком медичних установ, аби дізнатися про виклики, з якими вони стикаються щодня, та бачення майбутнього. Вони – не лише управлінці, а й ті, хто першим реагує на кризу, хто щодня приймає непрості рішення.
Попри виклики пандемії COVID-19, а згодом і повномасштабної війни, медичний заклад продовжує працювати, намагається зберегти команду та розвивати послуги. Його історія – приклад стійкості, рішучості та професійного управління. У фокусі – не лише лікування, а й боротьба за саме існування лікарні.
У стінах цього медичного закладу відчувається особлива атмосфера підтримки та взаємоповаги. Злагоджена робота персоналу – результат управління, яке будується на довірі та повазі. У цій лікарні кожен працівник знає, що його внесок помічають і цінують.
Тут цінують кожного – від лікаря до технічного працівника. Бо добре розуміють: саме командна робота дозволяє рятувати життя навіть у найтяжчі часи. Вірять: медицина тримається не на стінах, а на людях. Саме тому цінують кожного – від медсестри до головного лікаря, бо лише разом можна протистояти викликам.
Одним із найболючіших питань стало збереження хірургічного відділення – напрямку, що рятує життя, але опинилося під загрозою. У медзакладі не дозволили закрити зовсім операційну.
…Та попри труднощі, є й те, що вселяє надію.
Радіє душа, коли мова заходить про дитяче відділення. Воно не лише збережене – воно живе, працює і приймає маленьких пацієнтів навіть у найважчі часи.
Тут панує особлива атмосфера тепла й турботи, яку вдається зберігати завдяки професіоналізму та щирому серцю завідувачки – Маргарити Володимирівна Яворовської. Її поважають і колеги, і батьки, і вся громада – за відданість справі, за чуйність і за ту душевність, яку вона щодня дарує дітям.
Особлива шана – лікарям, які, незважаючи на поважний вік, залишаються на своєму посту. Вони – носії досвіду, мудрості та витримки, що накопичувалися десятиліттями.
У лікарні цінують кожного з них, бережуть, ставляться з глибокою повагою. Адже саме ці лікарі стали опорою у найважчі моменти – під час пандемії, у перші дні війни, коли була потрібна не лише медична допомога, а й спокій, рішучість і тверда рука.
Вони продовжують працювати, бо не уявляють життя без пацієнтів, без лікарні, без щоденної місії допомагати.
Також хочеться особливо відзначити лікарів, які щоденною працею доводять: медицина – це поклик серця.
Завідувачка терапевтичного відділення Цап Людмила Миколаївна – взірець професіоналізму, турботи та відповідальності. Під її керівництвом терапія залишається стабільною опорою медзакладу, а пацієнти – у надійних руках.
Слова вдячності й поваги – лікарю-психіатру Костєву Владиславу Володимировичу, який працює з найтоншими станами людської душі, зберігаючи витримку й глибоку людяність.
Лікар-нарколог Костєва Лариса Петрівна – фахівець, чия робота вимагає особливої чутливості, довіри та сили. Її підтримка та професіоналізм рятують не одне життя.
Лікар-офтальмолог Безмаль Ганна Василівна – незмінна берегиня зору в нашій громаді. Її точність, досвід і турбота дають пацієнтам шанс знову бачити світ ясно.
А лікар-стоматолог Овчаренко Володимир Миколайович – фахівець, якого знають і поважають. Його вміння, увага та людяність – те, що створює справжню довіру між лікарем і пацієнтом.
Серед колективу є й ті, хто попри всі життєві обставини продовжує віддано служити своїй справі.
Лікар-невропатолог Петрук Анастасія Віталіївна – внутрішньо переміщена особа, молода чарівна мама двох хлопчиків-близнюків. Щодня вона долає шлях між Ковалівкою та Шишаками, щоб бути поруч із пацієнтами, допомагати, лікувати, підтримувати.
Нічні чергування, постійна дорога, турбота про дітей – усе це не заважає їй залишатися привітною, уважною і щирою до кожного, хто звертається по допомогу.
Її відданість професії – справжній приклад того, що означає бути лікарем із великим серцем.
Серед тих, хто щодня підтримує функціонування лікарні – і не завжди в білих халатах лікарів – є люди, чия праця непомітна, але незамінна.
Медичний брат Тищенко Євген Олександрович — внутрішньо переміщена особа, яка пройшла крізь власні втрати, залишившись сильним, гідним і відданим.
У минулому – військовий медик, він знає, що таке працювати у стресі, рятувати життя в екстремальних умовах, приймати рішення миттєво.
Сьогодні він продовжує служити людям у стінах лікарні: відповідальний, чуйний, уважний до кожного пацієнта. Його поважають колеги, довіряють пацієнти, а головне – цінують як людину з великим серцем.
Їхня праця не залишилася непоміченою.
У День медичного працівника Петрук Анастасія Віталіївна та Тищенко Євген Олександрович були справедливо відзначені за сумлінну роботу, професіоналізм та людяність.
Ці відзнаки – не просто формальність. Це щире «дякую» за відданість, силу духу та турботу, яку вони щодня дарують пацієнтам і колективу.
Вони – обличчя сучасної медицини: сильні, щирі, незламні.
Попри оптимізацію, яка скоротила штат до 121 працівника, лікарня живе. Вона дихає, бореться, працює – щодня, без вихідних, без права на байдужість. У найтяжчі часи тут не просто лікують – тут тримаються за життя, за гідність, за надію.
Кожен медик тут – це воїн на своєму фронті. Вони не здаються. Вони приходять на роботу, навіть коли болить. Працюють у холоді, у тривогах, іноді з власними болями, – але з любов’ю до людей.
Вони вірять: буде мир, буде відновлення, буде майбутнє. І поки це майбутнє ще попереду – вони боротимуться до останнього за існування лікарні, за кожного пацієнта, за право допомагати.
Низький уклін усім працівникам лікарні – за людяність, за витримку, за те, що залишаєтесь. Дякуємо вам за руки, що лікують. За серця, що не черствіють.
Нехай вистачить вам сил. А ми всі маємо зробити так, щоб ваша боротьба не була марною.
Пресслужба селищної ради
