День пам’яті Героїв Крут.
Сьогодні, 29 січня 2025 року, Україна вшановує 107- річницю героїчного бою молодих хлопців під Крутами.
Після проголошення Української Народної Республіки ( УНР) у 1917 році молода держава зіткнулася з низкою викликів, одним із яких стала агресія більшовицької росії. У січні 1918 року війська Червоної гвардії під командуванням Михайла Муравйова рушили на Київ, прагнучи ліквідувати УНР.
Наступ більшовиків військове командування України очікувало з полтавського напрямку. Туди кинули найбоєздатніші підрозділи, але наступ почався з іншого боку.
Бій під Крутами відбувся вранці 29 січня 2018 року між Ніжином і Бахмачем на Чернігівщині, за 130 кілометрів на північний схід від Києва, під час наступу на Київ.
На залiзничнiй платформi в Крутах перебувало до 520 українських воїнів, юнаків і студентів, озброєних 16 кулеметами та однією гарматою. Росіяни вдесятеро переважали, мали бронепотяг та артилерію. Але це не зламало молодих Героїв.
Бій тривав декілька годин. Втрати більшовиків складали до 300 убитих, а ще поранені, полонені.
Аби уникнути оточення, українським військам віддали наказ відійти, втім, одна студентська чота – 27 хлопців – заблукали в темряві й повернулися до станції Крути, яка вже була зайнята більшовиками. Вони потрапили у полон. Хлопців катували, а потім стратили.
Під Крутами загинуло, за різними оцінками, 70–100 українських оборонців.
Ця затримка дала змогу українській делегації укласти Берестейський мир, який врятував молоду українську державу.
У березні 1918 року, після підписання Берестейського миру, з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради від 19 березня 1918 року, було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі в Києві.
Подвиг Героїв Крут став частиною української історичної пам’яті та важливою складовою у національно – патріотичному вихованні молоді.
Попри те, що більше за 100 років не змінився ні ворог, ні його методи війни, ми маємо реальний шанс завершити цю боротьбу. Бо наше суспільство зробило свій вибір на користь вільного демократичного розвитку власної держави. Й готове цей вибір захищати, кожен на своєму фронті – воєнному, волонтерському, історичному, духовному.
Вічна пам’ять та слава Героям Крут!
