Рідним воїнів Олександра Нерубенка і Назара Положія передали державні нагороди
У селищній раді відбулися зустрічі з рідними полеглих захисників. Ордени «За мужність» ІІІ ступеня вручили дружині Олександра – Ірині Вікторівні та батькам Назара – Ірині Володимирівні, Івану Миколайовичу.
Нагороди передав начальник четвертого відділу Миргородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, підполковник Андрій Прохоров. Селищний голова Олександр Тутка від імені нашої громади висловив співчуття рідним з приводу тяжкої утрати, запевнив їх у підтримці. Пам’ятаємо і шануємо воїнів-земляків, захисників української державності.
Олександр Нерубенко – уродженець села Каплунівка Краснокутського району Харківської області. У 14 років залишився сиротою, виховувався в родині дядька. Після дев’яти класів вступив до коледжу, однак згодом залишив навчання. У 2018 році уклав контракт на службу в Збройних Силах України.
У 2021 році одружився і разом з дружиною Ірою проживав у селі Носи Воскобійницького старостинського округу. Цього ж року у молодої родини народилася донечка, яку назвали на честь тата.
У день повномасштабного вторгнення росії Олександр працював у Красному Куті на рідній Харківщині. Звідти 26 лютого 2022 року і був мобілізований до лав Збройних Сил України.
Спочатку проходив службу на Дніпропетровщині. Потім - як старший сапер інженерно-саперного відділення відповідного взводу, роти і групи – виконував завдання з розмінування Херсонщини. О 4 ранку 29 серпня 2022 року вийшов на останнє з них…
Поховали Олександра Нерубенка у липні 2023 року в Носах.
Указом Президента України №569 від 8 серпня 2022 року «Про відзначення державними нагородами» за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі старшого солдата Нерубенка Олександра Олександровича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Указ про відзначення Олександра Нерубенка орденом «За мужність» ІІІ ступеня Президент України підписав за три тижні до загибелі воїна.
Назар Положій теж був один із тих жителів нашої громади, які першими стали на захист країни у час повномасштабного російського вторгнення. Хоча не мав досвіду служби у війську, але спортивний, наполегливий, цілеспрямований юнак вирішив, що не сидітиме склавши руки у такий надтяжкий для держави час.
Назар народився 7 квітня 2000 року. Зростав, навчався у рідному селі Пришиб. У люблячій родині – поруч з батьками, старшими братом і сестрою.
Після школи Назар шукав свій шлях у професійному житті. Пробував заробити свій хліб, визначитися, до чого лежать душа і руки. І йому б це неодмінно вдалося. Вдалося б з коханою створити родину, підтримувати батьків, привносити радість у життя брата і сестри, бути прикладом для маленьких племінниць, які б зростали на його очах…
13 квітня 2022 року Назар був мобілізований на службу у Збройні Сили України. Загинув на Донеччині 9 травня 2022 року. Похований 17 травня у Пришибі.
Указом Президента України №433 від 18 липня 2023 року «Про відзначення державними нагородами» за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку солдата Положія Назара Івановича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
