Сьогодні Шишаччина провела в останню путь Романа Рябка...
Сьогодні Шишаччина провела в останню путь Романа Рябка...
Хто це? Був у нас такий капітан. Про якого відомі медійники знімали сюжети ще у 2015 році. Шкода, що про своїх земляків ми дізнаємося посмертно…
Хоча не був – тепер він з нами назавжди. Сьогодні уся Шишаччина, але найперше – жителі Яреськівського старостинського округу попрощалися з ним, стоячи на колінах. Виявляючи велику шану і скорботу. Підтримуючи рідних, які зараз переживають справжнє пекло.
То хто він, Роман Рябко?
Начальник штабу, перший заступник командира військової частини, капітан третього рангу. Загинув у перший день війни, 24 лютого, від ракетного обстрілу російських окупантів.
За місяць, 24 березня, йому б мало виповнитися 34 роки.
Він народився у Карлівці, але дитинство і юність провів у Яреськах, звідки родом його коріння. Навчався у місцевій школі, потім – у Шишацькій гімназії.
Кажуть, дуже марив морем. Мрія стала реальністю, коли у 2005 році вступив на навчання до академії Військово-морських сил імені Нахімова. Після успішного навчання був призначений командиром військової частини у Севастоволі. 2011-й – старший лейтенант. 2014-й – капітан-лейтенант. 2016-й – капітан третього рангу.
У 2014 році, не зрадивши військову присягу, вийшов з окупованого Криму. Служив в Одесі, спочатку старшим помічником командира на кораблі Юрія Олефіренка. З 2015 року – командиром судна морського сухо-вантажного транспорту «Горлівка».
Роман Рябко був неодноразовим учасником Параду Військово-морських Сил та Збройних Сил України в Києві з нагоди Дня незалежності.
Майже рік тому був призначений начальником штабу – першим заступником командира військової частини. З 2021 року обороняв Маріуполь.
24 лютого Шишаччина, як і вся Україна, прокинулася від повідомлення про напад Росії – обстрілами аеродромів та військових частин. Ми ще не знали, ми ще прокидалися й ледве усвідомлювали цю дику реальність, а вже мали перші втрати… Родина Рябко в цей перший день війни залишилася без найдорожчого – сина, брата, чоловіка, батька… Мама, батько, сестри, дружина, двоє діток…
Що сказати їм? Як поспівчувати? Чим допомогти?...
Крім болю і гніву, немає інших почуттів.
Тепер ми знаємо, що був такий капітан серед нас. Є такий капітан серед нас! Ми переможемо і після перемоги будемо жити ТАК, щоб нам не було соромно перед пам’яттю Романа Рябка. І тисяч інших захисників і мирних співвітчизників, чиє життя обірвала ця війна.
Селищний голова, виконавчий комітет, депутати і вся громада висловлюють найщиріші співчуття родині Романа Володимировича Рябка. Ваш біль – наш спільний біль! Але цей біль нас не скорить, він примножить наші сили! Найкраща пам’ять про Героя – вижити і перемогти!
