Роботи в саду в червні
Після цвітіння у рослин найбільш напружений період. В цей час йде формування врожаю, ріст пагонів, коренів, листя і закладка бруньок для продовження росту пагонів і врожаю майбутнього року. На все це треба багато поживних речовин, вологи і світла. Якщо рослинам не допомогти, то вони наявний запас поживних речовин витратять на урожай цього року, а на закладку плодових бруньок під урожай майбутнього року їх не вистачить, а також не відкладуться запасні речовини і для перезимівлі. Рослини виснажаться і при несприятливих умовах загинуть. Тому рослини необхідно підгодувати, найкраще компостом, перегноєм або рідким гноєм (розведеним). Ці найцінніші добрива мають всі необхідні елементи харчування (азот, фосфор, калій, сірку, вапно, магній). Вони покращують структуру ґрунту. Для підгодівлі гнойову рідину розбавляють в 5 разів, курячий послід - у 10 разів, деревну золу беруть 200 г. на 10 л. води. При необхідності проводять позакореневе підживлення (по кроні) сечовиною.
При занадто сильному зав'язуванні плодів частину їх видаляють (обрізанням гілочок або зриванням плодів-зав'язей). Через надмірний врожай рослини виснажуються і хворіють. Після видалення бур'янів, хворих рослин, проведення підживлення і захисних заходів, необхідний полив, розпушування грунту і мульчування.
Добре проводити поливи одночасно з добривами. Але не слід вносити надмірну кількість добрив. Особливо треба бути уважним до мінеральних, які є концентрованими і специфічними. У грунті всі елементи живлення повинні бути в певному співвідношенні. Якщо якогось елементу буде більше, то він заблокує інші. Наприклад, при надлишку гною в рослину більше надходить магній і кальцій, частково блокується калій і бор. При надлишках калію утруднене харчування рослин кальцієм і магнієм. Внесення в грунт у великій кількості органічних добрив (компост, перегній) викликає сильний ріст пагонів, що не дозволяє їм вчасно підготуватися до зими, і вони підмерзають. Щоб ріст пагонів не затягувався, і рослини встигли підготуватися до зими, закласти плодові бруньки, треба постаратися закінчити внесення добрив у першій половині червня.
Дуже важливо проводити своєчасну прополку: бур'яни - це ті насоси, які викачують вологу і перехоплюють поживні речовини. Злісні бур'яни (пирій, осот та ін.) треба видаляти з коренем.
Після цвітіння весь час доводиться стежити за появою шкідників і хвороб (вони теж люблять ласувати плодами і ягодами). При їхній появі треба застосовувати заходи захисту. Якщо шкідників багато, то проти яблуневої плодожерки, листогризучих, листокруток, довгоносиків застосовують карбофос (рецепти на упаковці), а проти кліщів - колоїдну сірку.
При обробці дерев і чагарників необхідно вкривати посадки суниці і зеленних культур, щоб на них не потрапляли хімікати. Якщо шкідників і хвороб небагато, обробка не обов'язкова, оскільки здорове рослина сама протистоїть несприятливим умовам, шкідників і хвороб. І навіть, якщо вони його пошкодять, то воно саме залікує себе. Але треба пам'ятати, що шкідники та хвороби завжди шукають вразливі місця: рани, обмерзлі частини, обпалені ділянки, пошкоджені коріння, гілки, листя, кору. Сюди шкідники спрямовуються як у відчинені двері. Якщо рослину добре годувати, поїти і за нею доглядати, то й хімія не потрібна. Великий ефект дає струшування жуків рано вранці на підстилку (поки вони малорухливі і не розлетілися), збір падалиці, зняття павутинних коконів і закрученого листя.
У другій половині червня припиняють всі види обрізки, оскільки це утруднить підготовку рослин до зими.
У середині червня відбувається масове, так зване "червневе" опадання зав'язей і плодів. Це природний біологічний процес. Обпадають недорозвинені і пошкоджені зав'язі, іноді й здорові. Всі їх необхідно збирати, залишати в саду не можна: у них багато шкідників, які підуть у ґрунт, а потім знову піднімуться в крону і будуть шкодити.
У третій декаді червня припиняють внесення азотних добрив (вони підсилюють ріст пагонів, гальмують процес визрівання деревини), а фосфорно-калійні вносити можна (якщо необхідно) для поліпшення формування врожаю цього року і закладки плодових бруньок під урожай майбутнього року.
У червні йде збір суниці, яку проводити слід щодня або через 1 день. Здорові ягоди збирають в одну ємність, а хворі - в іншу, щоб зменшити пошкодження ягід. Щоденний збір збільшує і покращує урожай. Одночасно видаляють вуса засохле і хворе листя. На однорічних посадках можна залишити декілька розеток для розмноження сорту: їх пришпилюють до ґрунту, поливають, а добре вкорінені відокремлюють від материнської рослини і підживлюють для кращого вкорінення.
Пора починати підготовку компостів: йде прополка, а значить багато трави, бадилля, господарських відходів. У теплі дозрівання компосту піде активно. Треба збирати золу - це цінне добриво і засіб боротьби з шкідниками. У посушливі роки надзвичайно важливо проводити полив чорної смородини, аґрусу. З метою економії води, полив слід проводити на глибину 20 см в шурфи чи канави і на 30 см від кінця гілок крони (тут коріння). Після поливу ґрунт мульчують. Смородину, аґрус, малину треба підгодувати гнойовою рідиною (1 л настою на 10 л води) або пташиним послідом (0,5 л на 10 л). Органічні добрива можна замінити мінеральними. При появі пошкоджених ягід їх збирають і знищують. Пожовклі, потворні листя зривають і теж знищують. На штамби накладають ловчі пояси, куди потраплять при переході з ґрунту в крону кліщі, квіткоїд, плодожерки, попелиці. Ґрунт треба розпушувати, так як в цей час багато шкідників лялькуються у верхньому шарі. Розпушування ґрунту під кущами смородини та аґрусу проводять проти вогнівки.
Часто в садах докучають мурашки. Самі вони рослинам не шкодять (якщо не вважати, що розносять попелиць), але коли їх багато, треба вживати заходів: місце, де вони оселилися, посипати порошком соди і мурашки підуть.
Державний фітосанітарний інспектор Головного управління
Держпродспоживслужби в Полтавській області Лариса Білокіз
