«Що знизили податки – добре. Аби ще й покупці були…», — зауважує родина Москаленків
Новину про те, що податки для них зменшаться, підприємці Шишацького ринку Олег та Світлана Москаленки сприйняли добре. Однак більшою проблемою для себе вважають те, що «коронавірус» розігнав покупців, яких і до карантину було негусто. А нині взагалі немає. Перша половина цього тижня, наприклад, «порожня», констатує подружжя.
Олег і Світлана - фізичні особи-підприємці першої та другої груп. Сьогодні чоловік сплачує кожного місяця 211 гривень єдиного податку та 1040 гривень – пенсійного збору. Дружина відповідно 614 і 1040 гривень. Крім цього, місце на ринку - це для кожного з них плюс приблизно 600-750 гривень щомісячного платежу. З 1 серпня єдиний податок, що надходить до місцевого бюджету, вони платитимуть менший. І сподіваються на завершення карантину та повернення людей до звичного ритму життя.
Хоча, переконаний Олег, ринок у такому вигляді, як він існував упродовж багатьох років, вже себе вичерпав. Чоловік згадує, що раніше щоп’ятниці на Шишацькому ринку вишиковувалися близько 300 торгових наметів (це в ті старі добрі часи, коли він простягався від центральної площі і до автостанції). А нині і 30 наметів нарахувати важко.
Споживачів нині більше приваблюють різні промислові та продовольчі мережі-центри-опти, а також вони інтенсивно скуповуються в інтернеті. Навіть представники пенсійно-похилого віку вже освоїли це «ноу-хау». Хоча з тим, що і там, і там дешевше, ніж на ринку, – подружжя не погоджується. А головне, чим ринок вигідно відрізняється від іншої сфери обслуговування, – це живе людське спілкування, це можливість неспішно і наяву оцінити товар, поторгуватися за нього.
Легше живеться традиційним ринкам у містах. Наприклад, у Миргороді вихідного дня немає де яблуку впасти – точніше, машину припаркувати. І взагалі у місті, звичайно, можливостей і для заробітку, і для витрат більше.
Та подружжя Москаленків свого часу зробило ставку на сільську місцевість. Олег родом з Одещини. Але близько двадцяти років тому разом з дружиною оселилися на її батьківщині – в Шишаках. Природа тут, говорить колишній одесит, ще та… На півдні країни такого немає. Але чи часто він бачить цю природу у своєму теперішньому повсякденному житті – риторичне запитання. Хоча великого господарства чи городу у сім’ї немає, але роботу собі і для душі, і для користі знаходять постійно.
Кажуть, при виборі будь-якого товару важливо враховувати: задоволення від високої якості триває довше, ніж від низької ціни. Мабуть, це стосується не тільки ринку, але й загалом життя. Саме такого - якісного, наповненого змістом і – головне - безкоронавірусного життя родина підприємців Москаленків зичить усім колегам і землякам.
