Свобода і мир – безцінні. Шануймо тих, хто це вимірює власним життям
У ці дні українська спільнота, разом з іншими країнами, відзначає Дні пам’яті та примирення і перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
Це найбільш криваві і жорстокі сторінки в історії людства. За підрахунками дослідників, у ті страшні кілька років загинули від 50 до 85 мільйонів людей. Якими ж безжальними були жорна війни, якщо втрати виміряються такими цифрами і навіть їхня точність від і до – це десятки мільйонів людських життів!..
До цього часу не встановлено, скількома обірваними долями поплатилася за перемогу у цій війні власне Україна. Понад вісім мільйонів, озвучують історики, – цифра, за якою може бути ще два-три-п’ять мільйонів…
І навіть ті, хто вижив у тому загальнолюдському мороці, це теж жертви війни: військовополонені, остарбайтери, підпільники, діти війни, жителі тисяч міст і сіл, які постраждали від окупації і бойових дій. Війна - це не лише мільйони полеглих, це мільйони людських бід, які тривали роками.
Тому дні 8-9 травня – це вічний біль і нагадування про страшну катастрофу, яку людство не повинно допустити в майбутньому.
А ще це гордість за тих, хто вистояв, вистраждав, вимолив, вижив і - переміг. Переміг ворога, переміг голод, холод, пекельні муки і тривалі страждання. Хто ціну свободі і миру вимірював власним життям.
Їх, безпосередніх учасників і свідків цієї перемоги, вже, на жаль, залишилися одиниці. Одиниці тих, хто має право сказати: «Це – моя Перемога».
І чим далі відходять в історію події минулого століття, чим менше залишається тих, хто їх пережив, тим відповідальнішою повинна бути наша пам’ять про цю війну. Нам, молодшим поколінням, тепер нести у майбутнє, передавати дітям і онукам спогади своїх батьків, дідів, прадідів…
Пам’ятаємо – перемагаємо.
З такими думками зустрічаємо 75-річчя Перемоги. Зустрічаємо у ті дні, коли висновки про Другу світову війну людство так і не засвоїло. У ті дні, коли війна за свободу триває. Як і 75 років тому, ми боронимо рідну землю, право вільно обирати майбутнє. І віримо: той, на чиєму боці справедливість, хто захищає свій дім і свою родину, завжди перемагає.
Цього року ми зустрічаємо Перемогу без урочистої ходи, концертів і мітингів. Бо належному вшануванню травневих днів завадив карантин. Але ніщо не заважає нам згадати 8-9 травня (і згадувати не тільки у ці дні) полеглих і живих героїв минулої війни. Вшанувати хвилиною мовчання тих, хто відійшов у вічність. Підтримати добрим словом і хорошим ділом тих, хто поруч. Розповісти своїм дітям чи онукам, що 9 травня – це не просто чергове свято і вихідний день. Карантин обмежує наше право вільно рухатися, але він не обмежує наш обов’язок бути вдячними нащадками тих, хто здобув перемогу у Другій світовій війні.
Вітаємо ветеранів і всіх жителів Шишаччини з 75-річчям перемоги над нацизмом! Бажаємо вам міцного здоров’я; довгожданого й омріяного миру на своїй землі; подолання всіх вірусів і хвороб; натхненної праці там, де ви відчуваєте своє покликання, і належної винагороди за неї; успішного демократичного розвитку рідної держави – і не колись там десь, а вже сьогодні, тут і зараз. Того прориву, старту, підйому, врешті-решт, того світлого майбутнього, в яке вірили і вірять всі покоління, за яке віддавали життя і у воєнний, і в мирний час, – і довгих-довгих років життя у цьому вистражданому світлому майбутньому!
З повагою – селищний голова Олександр ТУТКА, виконавчий комітет та депутати Шишацької селищної ради.
