Про святкові і буденні теми з нагоди Дня незалежності України
Про конкуренцію серед громад і об’єктивну аналітику
Якраз напередодні Дня незалежності України експерти з децентралізації підбили чергові підсумки життєдіяльності всіх об’єднаних територіальних громад в нашій державі. Зазначу, що така аналітика дуже важлива для нас. Це ніби подивитися на свою громаду збоку. Адже коли варишся в одному і тому самому котлі, інколи не можеш об’єктивно оцінити ситуацію і самотужки однозначно не можеш порівняти її з ситуацією в інших громадах. При цьому подібний аналіз проводять серйозні фахівці, котрі моніторять децентралізацію з самого її початку і готують звіти для міжнародних організацій, які вкладають в Україну чималенькі кошти. Вони не зацікавлені прикрашати стан речей – і це добре.
Нині ми вже можемо порівняти експертні характеристики нашої діяльності за кілька років. Важливо, що за ці кілька років (з 2016 по 2019) суттєво зросла кількість громад, змінилися критерії їхньої оцінки.
Пригадаймо, що у першу хвилю об’єднання (неповний 2015-2016 рік) в Україні утворилося лише 159 ОТГ! І ми були серед цієї півтори сотні відчайдухів. Як іронічно і правдиво зазначив один з «отців» децентралізації, директор Інституту розвитку територій Юрій Ганущак, у перший рік на об’єднання йшли тільки «навіжені», бо вони не знали, що з цього вийде і дуже ризикували. І саме вони отримали найбільше бонусів, бо їх було тільки 159. У другий рік реформи об’єднувалися вже розумні. Вони добре все підрахували і перевірили на громадах першої хвилі. На третій рік об’єднувалися завбачливі, які зрозуміли, що буде, якщо вони проігнорують реформу. А тепер на об’єднання йдуть ті, які за різних обставин не могли зробити цього раніше.
За підсумками першого півріччя 2017 року наша громада вже оцінювалася серед 366 (!) ОТГ. При цьому не було поділу на чисельні чи нечисельні громади. І ми були на п’ятому загальнорейтинговому місці. Поруч не було жодної громади з Полтавщини. За власними доходами на одного мешканця ми посідали 12 місце, за капітальними видатками на одного жителя – друге. За видатками на утримання апарату чиновників – 16 (витрати на це становили десять відсотків від власного бюджету громади, без державних субвенцій).
Перше півріччя 2018 року. Об’єднаних територіальних громад вже 665. Для аналізу їх поділили на групи відповідно до кількості мешканців. Ми потрапили до другої групи (кількість жителів від 10 до 15 тисяч). У нашій групі – 103 громади. Ми посідаємо 16 загальне місце. За власними доходами на одного жителя – восьме. За витратами на утримання апарату – 23 (15,6 відсотка бюджету).
Перше півріччя 2019 року. 806 ОТГ загалом в Україні. В нашій групі – 124, серед яких ми посідаємо загальне сьоме місце. Попереду нас, на п’ятому, - Глобинська громада. Позаду, на восьмому, - Щербанівська ОТГ Полтавського району. За власними доходами на одного жителя ми тримаємо десяте місце. Питома вага видатків на утримання апарату управління в доходах бюджету громади – 16,3 відсотка (18 місце). Для порівняння: серед 124 ОТГ нашої групи у 83 громадах показник видатків на управління перевищує 20 відсотків власних доходів.
Підсумовуючи рейтинги, погоджуся, що для людей загалом вони не мають ніякої ваги. Що люди оцінюють діяльність громади не за абстрактними відсотками, а за конкретними речами. Тому перейдемо до них.
Про людські гроші і потреби
Отож, не всі податки «з’їдає ненаситний чиновницький апарат громади», як стверджують громадоненависники. Лише 16 відсотків. До речі, було би цікаво так само детально проаналізувати діяльність районних рад (та їхніх протеже - необ’єднаних сільських) за кілька останніх років, у порівнянні з іншими подібними радами, з відсотками видатків на апарат управління у власних доходах, з відсотками доходів та капітальних видатків на одного мешканця тощо. І щоби ця аналітика була сучасною, неупередженою, а не просто перехідне звання кращого з кращих.
Отож повернімося до теми, куди йдуть ще 84 відсотки бюджету.
Освіта. За вісім місяців цього року на ос-вітню галузь було спрямовано 41 мільйон 473 тисячі гривень. Це, зокрема, видатки на заробітну плату працівників, оплату комунальних послуг, забезпечення харчування дітей, поповнення матеріально-технічної бази та проведення капітальних і поточних ремонтів навчальних закладів. Половина цієї суми (близько 20 мільйонів) – це власні кошти бюджету громади, податки її жителів. Зокрема на оздоровлення 770 дітей в пришкільних оздоровчих таборах витрачено понад 300 тисяч бюджетних коштів.
Соціальний захист. Комунальна установа «Центр надання соціальних послуг Шишацької селищної ради» повністю фінансується з податків жителів громади. З початку року у Центрі створено дев’ять робочих місць (швачки, перукаря, сестри медичної з масажу) при Воскобійницькому, Пришибському, Сагайдацькому та Михайликівському старостинських округах. Для створення комфортних умов надання соціальних послуг було придбано сучасне обладнання та облаштовано робочі кабінети у доступних для населення місцях.
В рамках програми «Турбота» поновлена база реабілітаційних засобів. Також в цьому році придбані технічні засоби реабілітації для дітей.
Особлива увага приділяється сім’ям, які опинилися в складних життєвих обставинах. Це і заняття з психологом, надання гуманітарної допомоги, допомоги в оформленні/відновленні документів. Саме для цього при відділенні підтримки сімей в складних життєвих обставинах започатковано роботу «Школи свідомої самостійності», що вже дала свій позитивний ефект.
Не менш важливою для Центру надання соціальних послуг залишається допомога дітям з інвалідністю та їх сім’ям. Так, цього року в роботі відділення «Реабілітаційний центр для дітей з інвалідністю» застосовуються інтегровані заняття дітей з інвалідністю та їх ровесників без інвалідності; проводяться заняття із статевого виховання для дітей від 12 років; заняття з фінансової та екологічної грамотності дітей. За вісім місяців цього року послугами відділення охоплено на 35 відсотків більше дітей з інвалідністю, ніж минулого року.
За програмою захисту соціально вразливих верств населення «Турбота» з початку року надана матеріальна допомога 353 людям на суму понад 396 тисяч гривень.
Культура. Зауважу, що про успіхи наших культпрацівників – селищних та сільських майстрів сцени, дитячої музичної школи та краєзнавчого музею, їхній вклад у духовне життя громади розповідалося неодноразово. Варто наголосити, що це також – видатки лише селищного бюджету, кошти місцевих платників податків.
За ці ж кошти створена і діє місцева пожежна охорона. Минулого року її працівники спільно з підрозділами державної служби ліквідували на території району 55 пожеж. Цього року – 35.
Житлово-комунальне господарство. За вісім місяців 2019 року з місцевого бюджету на поточний ремонт доріг спрямовано 3807 тисяч гривень (це вулиці Великої Бузови, Великого Перевозу, Воскобійників, Шафранівки, Шарлаївки, Ковердиної Балки, Маслівців, Михайликів, Покровського, Пришиба, Хвощового, Григорівщини та Кирила Осьмака, Симона Петлюри, Лермонтова, Пилипа Орлика, провулку Молодіжного в Шишаках). На капітальний ремонт тротуару по Кирила Осьмака власне витрати селищного бюджету становлять 341 тисячу гривень.
Також цьогоріч кошти платників податків витрачено на розчистку снігу (144,5 тисячі гривень), утримання об’єктів вуличного ос-вітлення – 631,2 тисячі гривень, організацію та проведення громадських робіт в населених пунктах громади – майже 99 тисяч гривень, поточний ремонт мережі вуличного освітлення у Баранівці, Самарях, Воскобійниках, Христівці, Жоржівці та Шишаках - 413,3 тисячі гривень.
Звичайно, це дуже узагальнений і побіжний перелік витрат місцевого бюджету. Для детального існують щорічні звіти за підсумками року. Однак із цього короткого опису можна зробити висновки, що на доволі спроможний бюджет нашої громади претендує серйозний обсяг її потреб.
Про медицину як особливу тему для маніпуляцій – окремо
Якщо невтомний читач уважно дослідив всі попередньо викладені факти, то може зробити висновок: нав’язуване твердження про те, що кошти жителів громади йдуть на задоволення потреб чиновників – маніпуляція номер один.
Маніпуляція номер два стосується охорони здоров’я. Тому про медицину ми говоримо окремо.
Почнемо з того, що основне завдання органу самоврядування нашого рівня – це забезпечення первинних медичних послуг. Саме тому первинка була і залишається нашим пріоритетом.
Минулого року на утримання структури Центру первинної медико-санітарної допомоги із селищного бюджету спрямовано понад п’ять з половиною мільйонів гривень. Перетнула межу у чотири мільйони і цього-річна сума. Ніхто не буде заперечувати, що у кожному селі повинна бути перша медична допомога? Бо якщо її не буде, до вторинки можна й не дотягти. Хоча вторинна галузь теж важлива. І сперечатися про те, що важливіше, – безглуздо. Можна сперечатися про те, скільки коштів місцевого бюджету і як раціонально вона повинна з’їдати.
Рівно рік тому наша громада стала притчею во язицех з приводу нагального придбання рентгенапарата вартістю у сім мільйонів гривень. Тоді керівництво та депутати районної ради оприлюднили звернення до депутатів селищної ради, аби вони підтримали цю ідею. Ніхто не запитував, чи вистачає коштів на наші першочергові потреби – первинну галузь медицини, яка перебувала у стадії трансформації і великі знаки запитання нависли над ФАПами у селах; на малокомплектні школи і дитячі садочки; на комунальне господарство, де близько сотні працівників…
Практично усі обов’язки району щодо утримання об’єктів інфраструктури громада перебрала на себе. В районі з витратних структур залишилася лише лікарня. І якщо її відповідно до відсотків жителів, як наполягають у районі, фінансуватиме громада, то навіщо такий район?
Нині районна влада отримує мільйони гривень рентної плати. Ці кошти йдуть району як району у тих межах, що він є, а не трьом сільським радам. Ці кошти – це свого роду компенсація за шкоду навколишньому середовищу та інфраструктурі від діяльності нафтогазових підприємств. Запитання: невже шкоду отримують лише три сільські ради?
Тож варто зарахувати рентну плату від «Нафтогазвидобування» на підтримку ра-йонної лікарні і від жителів громади також.
Після придбання рентгенапарата минув рік, пристрасті стихли. Тепер чергова тема для ажіотажу, чергова маніпуляція – придбання інсуліну для хворих. Існує державна програма підтримки інсулінозалежних людей, яка не дофінансовується державою на 13 відсотків, як повідомила у зверненні до селищної ради головлікар ЦРЛ Маргарита Хорольська. Але затребувані у цьому листі суми далекі від згаданих відсотків. Не сумніваємося, що проблема з державним фінансуванням інсуліну є, і громада не відмовляється брати участь в її вирішенні. Але так само очевидно, що з цієї проблеми у декого є потреба створити прецидент.
За подібне «неналежне фінансування районної лікарні селищною радою» її засновники провели перереєстрацію закладу в… Яреськи. Ця маніпуляція була здійснена з метою забрати податок з доходів фізичних осіб з селищного бюджету в районний. Минулого року бюджет громади отримав відповідного податку близько 1 мільйона 335 тисяч гривень. Якщі ці кошти підуть на поліпшення обслуговування населення в районній лікарні, то, сподіваємося, і для жителів громади також.
Наскільки така оборудка законна, ми звернулися за інформацією до Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області. На що отримали однозначну відповідь: «…у разі зміни юридичної адреси податковий агент, який здійснює нарахування (виплату) доходів у вигляді заробітної плати найманим працівникам, сплачує (перераховує) податок на доходи фізичних осіб до відповідного бюджету за своїм місцезнаходженням, а не за місцем реєстрації… Враховуючи вищевикладене, Шишацька центральна района лікарня… зобов’язана сплачувати (перераховувати) суми утриманого податку на доходи фізичних осіб до бюджету ОТГ Шишацької селищної ради». Однак на таке роз’яснення податківців адміністрація ЦРЛ повідомила наступне: «Інформацію взято до відома»…
Звичайно, ці кошти засновники лікарні «забрали» в апарату чиновників ОТГ, а не з фінансування дитсадків чи шкіл, комунального господарства, що обслуговує 80 відсотків району.
І, звичайно, ця пертурбація ніяким чином згодом, коли зміниться час, влада, межі району, кількість і структура об’єднаних громад у ньому, не вплине на подальшу долю лікарні. Сподіваємося…
Матеріал підготовлено прес-службою селищної ради за нотатками інтерв’ю з селищним головою Олександром Туткою.
ПІСЛЯМОВА. У ці дні жителі району (не тільки громади) користуються послугами КП «Техкомунбуд» з автоперевезення, відвідуючи Сорочинський ярмарок. Автобусне сполучення – це ще одна витратна стаття селищного бюджету. На задоволення таких потреб жителів району (!) з селищного бюджету витрачається близько мільйона гривень щороку.
І це лише один приклад.
Але ж це не важливо, правда? Ніхто про це не кричить по кутках, не вимагає компенсації чи перереєстрації. Комунальники мовчки роблять свою роботу. Як і інші галузі, обслуговуючи 80 відсотків жителів району. Це кількість жителів громади, що постійно наголошується у претензіях районної ради.
І ці претензії завершаться лише після зміни адміністративно-територіального устрою країни, що у старому варіанті на сьогодні себе вичерпав; утворення спроможних районів, визначення чітко закріплених за ними повноважень та фінансових ресурсів. Так само – після впорядкування і законодавчого закріплення обов’язків громад та їхніх можливостей задля виконання цих обов’язків. І нині треба активно вникати у цей процес, разом із колегами бувати на якомога ширших форумах за участю вищих посадових осіб держави, спільно доносити до них потреби громад, районів, відстоювати їхню перспективу. Нині треба не триматися за територію, що називається районом, а фактично ним уже не є, а думати, як враховуватимуться інтереси жителів цього району у новому форматі, яким представництвом і правом голосу вони там володітимуть, з якою матеріальною базою і якими проблемами увійдуть у склад укрупненого району. Гадаю, якщо думати саме про це, то роботи вистачить для всіх органів місцевого самоврядування.
І це буде робота державницька, стратегічна, варта розмови у переддень Незалежності України.
