Вивчали кращі практики вітчизняного та європейського самоврядування
Керівнику Шишацької ОТГ Олександру Тутці - як голові Полтавського відділення Асоціації об’єднаних територіальних громад – разом з колегами доводиться часто брати участь у різних поїздках з метою вивчення кращого досвіду самоврядування. На це спрямована робота як Центрів розвитку місцевого самоврядування, що діють по всій Україні, так і власне самої Асоціації, і багатьох інших державних і недержавних організацій.
Серед останніх ділових подорожей – відвідини однієї з найбагатших громад України. Це Слобожанська об’єднана територіальна громада на Дніпропетровщині, яка очолює рейтинг фінансової спроможності у категорії з чисельністю населення від 10 до 15 тисяч.
Слобожанське було не бідним селищем – бюджет становив 50 мільйонів гривень. Приєднане село Степове мало 500 тисяч гривень у рік, що дуже мало, аби утримувати школу, дитячий садок, амбулаторію, займатися благоустроєм. У результаті децентралізації сумарний бюджет громади зріс у шість разів. Сьогодні Слобожанська ОТГ не тільки собі заробляє, а і 21 відсоток (!) бюджету передає державі для розподілу дотацій іншим громадам. Минулого року до Слобожанської громади захотіло приєднатися сусіднє село. Наразі усі рішення вже підтримано і затверджено.
Слобожанська ОТГ – це передмістя Дніпра, де розташовано чимало промисловості. Тож не дивно, що є робочі місця, повнокомплектні школи і так далі. Однак проблем вистачає й у багатих громад. Одна з них – благоустрій, поводження з твердими побутовими відходами, утримання прибудинкових територій. З цього приводу самоорганізація населення виглядає не найкраще.
ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ екології, турбота про довкілля – першочергові завдання в європейських країнах, зокрема в сусідній Польщі, де також побував Олександр Тутка у складі української делегації з представників об’єднаних територіальних громад. Мета поїздки – побачити і почути, як співпрацюють тамтешні громади (гміни) з державою, як розподілені повноваження у різних рівнях влади, як подібні асоціації органів місцевого самоврядування представляють інтереси своїх громад на найвищому рівні.
Побували у десяти гмінах – як у чисельних і доволі успішних, так і віддалених, дотаційних регіонах. Вкотре переконалися, як уміло і розумно поляки змогли скористатися підтримкою Європейського Союзу. Європа вклала у Польщу колосальні гроші. Наприклад, місто Люблін за останні десять років змогло залучити й освоїти близько мільярда євро фінансової допомоги. Це могли бути як і прямі вливання, так і погашення кредитів. Наприклад, громада бере кредит під певний розвитковий проект (відсоткові ставки у банках – від двох до шести), і якщо європейські партнери переконуються, що кошти використовуються належним чином, вони можуть погасити частину кредиту. При цьому у борг живуть багато гмін. Деякі навіть ніколи не завершують свою кредитну історію: закрили один проект, відразу беруть кошти на інший. Це нормальна цивілізована практика.
І, мабуть, саме тому, що вони постійно інвестують у свою економіку, мають непоганий рівень життя. Хоча, крім коштів, докладають для цього й чимало власних зусиль. Наприклад, у гміні, де проживає сім тисяч населення, функціонують десять тисяч теплиць (від 400 до 800 квадратних метрів кожна)! В Польщі немає агрохолдингів, уся земля – в приватній власності. І при цьому немає жодного забур’яненого шматочка землі, жодного квадратного метра, який би не заробляв гроші.
Повертаючись до теми поводження з твердими побутовими відходами, варто зазначити: так, нам до цивілізації далеко. Ми ще тільки сперечаємося на тему платити за сміття чи не платити, впорядковувати його чи хай гніє у посадках, а в поляків плата за сміття – не обговорюється. При середній заробітній платі у 3000 злотих 40 вони віддають за власноруч сортоване сміття. Якщо ліньки сортувати – плати 78 злотих з людини…
Поляки не живуть багато. Вони живуть у порядку. А він починається з елементарного…
Прес-служба Шишацької селищної ради.
