A A A K K K
для людей із порушенням зору
ШИШАЦЬКА ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА
Полтавська область, Миргородський район

Самоврядування: день учорашній, день майбутній Місцева безпека, медична допомога, соціальний захист – максимум чи мінімум громади?

Дата: 07.12.2018 12:08
Кількість переглядів: 633

   СЬОГОДНІ Україна відзначає День місцевого самоврядування – інституції, котру нині добряче лихоманить від кардинальних змін і відповідальних перспектив. І все відбувається на наших очах: швидко і безповоротно. Учора об’єднаною територіальною громадою лякали населення; сьогодні ОТГ сприймають як належне (звикли навіть до незвичної абревіатури); а завтра… Завтра це буде основа держави. Життєво важливий орган, який разом із собі подібними відповідатиме за функціонування всього українського організму. Втім, нічого дивного не відбудеться. Просто місцеве самоврядування почне виконувати своє призначення – забезпечувати життєдіяльність і розвиток власної території.

   Зважаючи на це, варто вже зараз аналізувати кожен наш крок (особливо той, на якому спіткнулися!), узагальнювати результати (не окремого досягнення чи поразки, а комплексної роботи) і вчитися прораховувати перспективу, а не сприймати її як не залежне від нас явище. Одне слово – час мислити стратегічно.

І, напевне, День місцевого самоврядування – це слушна нагода для подібного аналізу-узагальнення-прорахунку.

   НАПЕРЕДОДНІ свята вирушаємо в один із старостинських округів Шишацької ОТГ. Бо саме там, подалі від центру, і варто підбивати підсумки.

   Як об’єднана територіальна громада – це свого роду держава в державі, так і старостинський округ – це громада в громаді. Там тече справжнє життя, триває щоденна робота і як на долоні – видно всі проблеми.

   Приміщення Михайликівського старостату переповнене людьми. В основному у черзі – пенсіонери. Частина чекає можливості оплатити комунальні послуги у відділенні «Укрпошти», що на зимовий період переїхало під крило старости та його колективу. Інші прийшли за субсидіями чи довідками власне до працівників старостату. Але найбільше таких, що стоять у дві черги одночасно: треба справитися і там, і там.  

   Діловод і фахівець із соціальної роботи Наталія ЮРЧЕНКО чотирнадцять років трудилася на посаді головного бухгалтера Михайликівської сільської ради. Зізнається, що з цифрами працювати легше, ніж з людьми. Бо коли обслуговуєш населення, кордони своїх посадових обов’язків визначити важко. Людину треба вислухати, зрозуміти, допомогти – за будь-яких обставин. Аби з цим упоратися, інколи треба докладати більше фізичних і моральних зусиль, ніж вимагає сама робота.

   А її у Наталії Вікторівни вистачає. Про це свідчать стоси численних документів на робочому столі, безперервні відвідувачі. Треба не тільки зібрати необхідні папери для оформлення різного виду допомог чи субсидії, передати їх до місця призначення, але й пояснити людині результат: чому отак, а не отак.

   З цими та багатьма іншими проблемами колектив старостату впорався. Але незабаром у сільських жителів можуть з’явитися нові труднощі. Вже тривалий час відділення «Укрпошти» у селах перебувають під загрозою закриття. Хоча й нині назвати їхню роботу повноцінною неможливо. Адже вони функціонують фактично кілька годин на тиждень. Переважна більшість їхніх клієнтів – люди похилого віку, котрі не в змозі отримувати пенсію чи оплатити комунальні послуги в іншому місці. Як бути далі?..  Вплинути на державне підприємство орган місцевого самоврядування не може. Може лише частково підсобити приміщенням, аби захистити власне населення. Хоча де в цьому логіка? «Укрпошта» надає платні послуги. То чому приміщенням старостату повинна користуватися безкоштовно? Дивно в цьому й те, що це не приватний підприємець диктує свої умови фактично шантажем: або грійте нас, або будете без послуг. Дивно те, що це державне підприємство поводить себе подібним чином. Хто як не держава повинен подавати приклад порядної співпраці?

   Виходів з цієї ситуації два: або йти на поступки монополісту, або шукати йому заміну. І, звичайно, обирати треба той варіант виходу, що обійдеться громаді дешевше.     

   ПРАКТИЧНО навпроти старостату в Михайликах розташований ще один важливий об’єкт – заклад первинної медицини. Щовівторка там проводить прийом лікар Наталія КОРЯЧКА. Зазвичай Наталія Іванівна приймає від 25 до 40 осіб. Найчастіше звертаються люди з підвищеним тиском. У холодну пору року зростає кількість пацієнтів з гострими респіраторними вірусними інфекціями. Аби вберегтися від застуди, лікар радить уникати контактів з хворими і дбати про свій імунітет.

   Як і її колеги – працівники Михайликівської сімейної амбулаторії,  Наталія Іванівна з нетерпінням очікує відкриття нового приміщення амбулаторії. Нині триває його будівництво з нуля. Сучасна сімейна амбулаторія в Михайликах з’явиться у рамках державної програми. І фінансується будівництво з державного бюджету та частково – з бюджету громади.

   Це не перша спроба (вірніше, не перша гучна заява) збудувати новий медичний заклад у Михайликах. За однієї з попередніх  влад, напередодні чергових виборів, теж звучали обіцянки подібного роду. Але далі обіцянок справа не пішла. Тож цього разу михайличани були приємно здивовані, що будівництво таки розпочалося. Його початку передувала копітка організаційна робота на місцевому рівні. Адже аби залучити державні кошти, треба було не тільки потрусити свій бюджет, але й вчасно підготувати ділянку під будівництво з усіма відповідними документами, що в нашій бюрократизованій країні не так і просто.   

   До нового року будівельники планують завершити зведення основних конструкцій, а потім приступити до внутрішніх робіт.

Але головне - нову форму наповнити новим змістом. Щоби не тільки приміщення відповідало  сучасним вимогам, але і якість медичних послуг у сільській місцевості – потребам людей.

   НОВА СІМЕЙНА амбулаторія – це не перший амбітний проект, що реалізовує Шишацька громада у Михайликах. До цього зародилася ідея збудувати в селі суперсучасне приміщення для місцевої пожежної служби, яке б виконувало кілька важливих функцій з охорони найближчої місцевості. Ідею плекали разом із Державною службою з надзвичайних ситуацій та німецькими партнерами. Попередньо обрахована вартість проекту була прийнятною для нашої громади. Однак згодом вона, зважаючи на вимоги до подібного будівництва, виросла у кілька разів. Тому ошатна будівля нової пожежки поки що красується лише на бале власне саму ідею – забезпечити віддалені від центру громади села нері в Михайликах.

   А цілодобовим чергуванням місцевої пожежної охорони – реалізувати вдалося. На корисне починання відгукнулися керівники приватного підприємства «Агроекологія» - безкоштовно передали приміщення для облаштування пожежного посту. За кошти громади його добудували, переобладнали, утеплили, провели необхідні комунікації. Залишилися лише внутрішні косметичні роботи. Але чергування триває повним ходом. Головне – що і люди, і техніка забезпечені теплом та найнеобхіднішими умовами.

   Водій Григорій КАЛЬНОБРОДСЬКИЙ, пожежні Сергій РУДЬКО, Анатолій КОРСУН та заступник начальника місцевої пожежної охорони Сергій ГУРИН, як і їхні колеги, вже неодноразово переконалися: інколи кілька хвилин вирішують все. Тому добре, що на території Шишаччини задіяні дві рятувальні служби. У Шишаках і прилеглих селах несуть вахту професіонали з Державної служби з надзвичайних ситуацій, а в Михайликах та навколишніх населених пунктах – пожежна охорона Шишацької ОТГ.  

   До речі, коли планувалося будівництво суперсучасної пожежної вежі за європейським зразком, йшла мова й про те, що там разом з рятувальниками нестимуть службу і медики швидкої допомоги, і місцевий поліцейський – шериф. Цю ідею вже починають реалізовувати в інших об’єднаних територіальних громадах. «Поліцейський офіцер громади» - так називається проект, що запроваджують на Дніпропетровщині. Саме у цьому регіоні створено найбільшу кількість об’єднаних територіальних громад – 60 ОТГ з майже півмільйонним населенням. Нові умови життя вимагають нової системи безпеки. Офіцер громади стане повноправним її представником, перебуватиме на постійному зв’язку із мешканцями, діятиме на попередження правопорушень. 

   Ніхто не буде сперечатися з тим, що Дніпропетровська область – одна з найбагатших, найрозвиненіших і бізнесово успішних областей України. І ця область лідирує за кількістю об’єднаних територіальних громад. Це про щось говорить?..

   ЗАВЕРШЕННЯМ фотоекскурсії до Михайликівського старостинського округу і логічним її підсумком стало спілкування з авторитетним керівником нашого краю, свідком різних економічних та політичних змін, що переживає наша країна упродовж десятиліть, людиною, котра по-справжньому любить свій край, присвятила йому себе повністю і тому не може залишатися байдужої до всього, що відбувається навколо.

   - Як Вам життя Михайликів у складі Шишацької громади? Чи бачите перспективу в об'єднанні? Як ставитеся до того, що район, який став відомим на всю Україну й за її межами завдяки Вашим успіхам на ниві органічного землеробства, може зникнути з мапи держави? – з такими запитаннями звертаємося до Семена Свиридоновича АНТОНЦЯ.

   - Усе що будується – то добре. Приємно спостерігати за тим, що робиться на благо людей. Але поки що громада вкладає кошти у захист людей. А треба – в організацію праці. І медицина, і безпека, і соціальні послуги – це все необхідно, але потрібно, перш за все, подбати про робочі місця, про те, щоби економіка запрацювала на повну потужність, а не жила лише на податках та зборах. У нас таке помилкове уявлення, що турбота про людей – це значить забезпечити їх усім безкоштовним: освітою, медициною тощо. А в розвинених країнах (і тому вони випереджають нас на століття!) на першому плані – умови праці і заробітна плата. Оце основне. Якщо у людини це буде, усім іншим вона забезпечить себе сама.

   З приводу робочих місць. Завжди вважав і вважаю, що в селі не може бути безробіття. Доки у людей, у громади є земля – робота і розвиток будуть. Дуже хвилююся, аби люди не втратили землю. Є земля – село житиме. Не буде землі – все опустіє.

   У Михайликах і Покровському є потужна база для розвитку. Ми стільки вклали у цей край, що залишається лише уміло скористатися усім, зберегти, примножити…

   Щодо укрупнення районів... Немає нічого вічного на землі, крім неї самої. Ми пережили розпад Союзу, зникнення, здавалося б, незнищенної управлінської структури – компартії; пройшли через багато потрясінь, які повинні були вибити нас з колії життя. І нині переживаємо надскладні часи. Але українець-селянин – то особлива нація. Ми здатні все подолати, доки міцно тримаємося рідної землі. Цього бажаю й нашій громаді – міцності і розуміння, що найголовніше.

Прес-служба Шишацької селищної ради.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь