Вдячні депутатам районної ради за турботу про людей
Саме так. Особисто від мене, упевнений, у цьому зі мною солідарні і члени виконавчого комітету, і депутати Шишацької селищної ради, і жителі нашої громади, щире спасибі депутатам районної ради за те, що їм не байдужа доля Шишаччини загалом і зокрема – майбутнє Шишацької центральної районної лікарні.
Медицина нині – дуже болюча тема. Хоча, у принципі, як і освіта, і соціальний захис, і житлово-комунальне господарство… Усі ці галузі державою суттєво недофінансовуються. Тому лягають відчутним тягарем на місцеві бюджети.
Державна медична субвенція передається на місця у відповідних пропорціях: частина коштів на первинну ланку, частина – на вторинну. І тут, і там цих коштів катастрофічно мало. Тому і районному, і селищному бюджетам доводиться перекривати нестачу коштів на медицину власним ресурсом.
Основна відповідальність об’єднаної громади – належне функціонування «первинки»: фельдшерсько-акушерських пунктів, сімейних амбулаторій, центру первинної медико-санітарної допомоги. Хоча належне функціонування – це, звичайно, гучно сказано. До нього нам ще далеко. Однак поліпшити умови існування і забезпечити найнеобхіднішим заклади медицини, де сільські жителі отримують найпершу допомогу на місцях, - це вважливо і ніхто з цим, гадаю, не буде сперечатися: ні депутати районної, ні депутати селищної рад. Адже практично всі з них живуть у селах і знають, в яких умовах сімейний лікар чи фельдшер, чи медична сестра обслуговують їхніх земляків. Чи може людина пройти необхідне лікування на місці у приміщенні, де протікає дах і панує мінусова температура?.. Чи піде таке лікування на користь?..
Не буду згадувати ті заклади первинної медицини, що за підтримки наших соціальних партнерів – місцевих агроформувань – отримали нове життя у минулі роки. Ми теж тоді, до речі, не сиділи склавши руки. Знайшли кошти, виготовили проект, відремонтували центральне приміщення «первинки» у Шишаках. Саме у такому порядку: спочатку знайшли кошти (і власний ресурс, і підтримку ззовні), а потім розпочали роботу… Не було б грошей – ми б і не заїкалися про ремонт. Про це вже сказано-переказано, писано-переписано. Варто наголосити на іншому. Ще донедавна у плачевному вигляді перебувало чималеньке приміщення Сагайдацької амбулаторії. А нині – це прекрасний заклад, що надихає на гарне самопочуття лише своїм виглядом. І відремонтований він вже не за спонсорські гроші, а за кошти, надані державою на розвиток об’єднаної громади, які можна було спрямувати на інші проекти, але якщо вже почали рухатися у цьому напрямку, то логічно його продовжувати й далі. На черзі – Ковердина Балка, Михайлики… Там теж живуть люди, які, на жаль, хворіють, але мають рівні можливості з іншими жителями ОТГ. Тому саме туди, у першу чергу, будуть спрямовані кошти з селищного бюджету у галузі медицини.
І чим далі в ліс медичної реформи, тим більшу частку фінансування доведеться місцевому бюджету докладати для підтримки життєдіяльності первинної ланки медицини. Ми підтримуємо позицію депутатів районної ради в тому, що за будь-яких обставин треба врятувати районну лікарню. Але й вони, переконаний, розуміють, що залишити село (тим більше віддалене від райцентру) без первинної медичної допомоги не можна. Якщо сумніваються – хай запитають про це своїх виборців.
Тобто що стосується медицини – ми насамперед повинні виконати власні повноваження, а потім – посприяти у цьому районній раді. Як представник спільних інтересів територіальних громад району (і необ’єднаних, і об’єднаних) районна рада у першу чергу зацікавлена, аби ми виконували зобов’язання перед своїми жителями.
А ми, в свою чергу, ще раз дякуємо і депутатському складу районної ради, і депутату обласної ради Валерію Капленку, і депутату Верховної Ради Олегу Кулінічу, і всім небайдужим за підтримку медицини в районі.
Цінуємо ми і підтримку депутатським корпусом районної ради дитячо-юнацької спортивної школи, важливий вклад у розвиток спорту та виховання підростаючого покоління. Свого часу, передаючи різні об’єкти (школи, дитсадки, будинки культури, музеї та інше) із «районної» власності у власніть ОТГ, районна рада залишила у своєму підпорядкуванні шишацький стадіон та ДЮСШ: мовляв, подбаємо про це самі. Добре, ми – тільки «за», бо вважаємо, що по-різному, але однаково інвестуємо в майбутнє. Адже шкіл і дитсадків під крилом районної ради практично не залишилося. Основні освітянські проблеми перекочували в ОТГ. Тому суттєве дофінансування сільської освіти – це такий самий вклад у підростаюче покоління, як підтримка дитячо-юнацької спортивної школи. Хоча, звичайно, новий дах чи нові вікна в маленькій школі виглядають не так ефектно, як придбання зброї для секції кульової стрільби чи щось подібне.
Дбати про дітей можна і треба в усіх напрямках. Зокрема, ремонти сільських клубів, за які селищна рада отримала чи не найбільше критики, - це теж турбота про корисне дозвілля не тільки дорослих, але й малечі. Адже в усіх селах, на жаль, відкрити секції сумо, самбо, футболу тощо неможливо. Навіть не за браком коштів, а за браком спеціалістів, які будуть навчати дітей. Але в кожному селі реально створити хоча б мінімальні умови для того, щоб відірвати дітвору від телефонів-планшетів і зацікавити чимось іншим: співами, танцями, театром, рукоділлям, малюванням, тенісом тощо. У кожному селі повинно бути місце, що збирає людей під своїм дахом для спілкування з односельцями, навчання чомусь корисному, прояву своїх здібностей і саморозвитку.
А ще у планах депутатського корпусу селищної ради, аби в кожному селі була можливість для людей отримати елементарні життєво необхідні послуги: перукаря, взуттєвика, масажиста, інші лікувально-оздоровчі та соціально-корисні пропозиції. Саме з цією метою переобладнується адміністративне приміщення у Пришибі. Не для захмарних ідей, а для людських потреб. Новомодною у цій структурі буде тільки назва – Центр надання муніципальних послуг (Муніципальні послуги — це послуги, що надаються органами місцевого самоврядування та комунальними підприємствами, установами, організаціями). Пришиб – це перша ластівка, перша спроба організувати щось подібне на місцях. Якщо мета себе виправдає – підтягнемо у цьому плані й інші старостинські округи. І підтвердженням необхідності створення таких осередків у старостатах є реакція жителів Пришибського округу. Прочитавши у газеті думку керівників району, жителі направили до селищної ради колективне звернення.
Отже, якщо створити для людей корисне дозвілля, забезпечити їх елементарними послугами з надання різнопланової першої допомоги на місцях – хіба це не інвестиція у їхнє здоров’я і майбутнє?..
Тому ми і «водимо хороводи», як зазначають наші шановні опоненти. Бо з цього усе починається.
Від душі святкуємо Дні села, намагаючись не зруйнувати, а примножити добру й світлу традицію іменин сільської родини, що існувала ще до об’єднання. Просто сіл у нашій громаді багато, тому й свят додалося. Як і багато чого іншого хорошого, що дехто вперто не помічає і заперечує. А можливо, навпаки – помічає і тому заперечує.
Шишацький селищний голова Олександр ТУТКА
