Дзвони Чорнобиля – скорбота пам’яті людської….
…Так уже буває в житті, коли ніби вперше дивишся на себе збоку, очима інших – який, яка я?
Як ніколи доти, тобі хочеться завоювати повагу товаришів. Замислюєшся, як стати таким, щоб…
Як стати справжньою людиною? Виховання якостей справжньої людини починається з дитячих літ.
«Посієш вчинок – пожнеш звичку, посієш звичку – пожнеш характер, посієш характер – пожнеш долю», - говорить народна мудрість. Отож і від нас самих насамперед залежить наша доля, доля громадянина України.
Любов до Батьківщини – одна з найважливіших рис, що характеризує людину як особистість. Батьківщина для нас починається з усвідомлення добра. Ми виховуємося на героїчних прикладах відданих синів і дочок Батьківщини.
«Ти не завжди будеш дитиною, - писав відомий педагог В.О. Сухомлинський. – Ми з’являємося на світ і спочатку буваємо маленькими дітьми для того, щоб, ставши дорослими, залишити свій слід на землі, прожити життя справжніми людьми… Прагни швидше стати духовно зрілим творцем - мислителем, трудівником. Людина смертна. Ми йдемо в небуття, але разом з тим людина й безсмертна. Твоє безсмертя в тому, що ти зумієш створити для людей, для своєї Батьківщини».
Любити Батьківщину по-справжньому може тільки той, хто в будь-який час зробить для неї все, чого вона вимагатиме від нього.
Яке об’ємне поняття – військовий обов’язок! У ньому глибокий смисл, що містить у собі і надання допомоги населенню у разі стихійних бід, і ось у такому випадку, який стався у Чорнобилі. Аварія на атомній станції болем озвалася у серцях людей.
«Чорнобиль, - писали тоді газети,- став у наші дні символом мужності, стійкості духу, відваги, яку не можна виміряти нічим… Щодня, щомиті на АЕС вершаться подвиги…»
У ті жахливі дні всі стежили за повідомленнями про ліквідацію наслідків аварії. Слухали про мужність і відвагу, відданість своєму народові, любов до рідного краю.
«Чи знали рятівники, на що йдуть?»- запитають згодом наші ровесники. Для них розповідь про героїв, які врятували нам життя, стане легендою для приборкання найстрашнішого, нечуваного досі радіоактивного джина.
Розжарена лава гарячого бітуму охопила зусебіч, пропалювала чоботи. Було нестерпно важко дихати від неймовірної кіптяви, чаду. Дим виїдав очі. Паморочилась голова. Люди працювали під загрозою щосекундного обвалу, несподіваних викидів полум’я.
Вони загасили пожежу. Заради нашого життя. Але надто дорогою ціною далася ця перемога.
Вдячна пам’ять про мужніх героїв житиме вічно.
Вони залишаться для нас прикладом найсвятішої людської чистоти, відданості народові, вірності Батьківщині.
З нагоди 32-ї річниці аварії на Чорнобильській АЕС, вшановуючи пам’ять загиблих ліквідаторів, була організована зустріч з Каплуном Володимиром Петровичем, людиною, яка в перші дні на власні очі бачила наслідки трагедії.
Після розповіді очевидця тих подій у приміщенні Ковердинобалківської філії І-ІІ ступенів запанувала тиша. Учні завмерли, принишкли, обдумуючи все, що почули від Володимира Петровича.
Діти глибоко вдячні всім учасникам ліквідації наслідків найбільшої техногенної катастрофи ХХ століття, які виявили героїзм, самовідданість та мужність в тих екстремальних обставинах.
Низько вклоняємось усім ліквідаторам аварії на ЧАЕС нашого району, які 32 роки тому, не шкодуючи свого здоров’я і життя, працювали в 30-кілометровій зоні радіаційного лиха аби якомога швидше ліквідувати наслідки Чорнобильської трагедії, обмежити біду, тим, хто зупинив розбурхану стихію некерованої ядерної реакції і зробив вагомий внесок у справу подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.
Щороку у Воскобійницькій загальноосвітній школі І – ІІІ ст. згадують найстрашнішу катастрофу 20 – го століття – аварію на Чорнобильській АЕС та висловлюють свою безмірну вдячність героям нашої Батьківщини, які ціною свого життя та здоров’я захистили світ від небувалої біди.
На території Воскобійницького старостату проживає троє ліквідаторів Чорнобильської катастрофи – Леонов Б.Г., Федоренко І.І. та Кулягін В.І. На жаль, вони не виявили бажання відвідати школу через проблеми зі здоров’ям і зайнятість на роботі.
Для учнів старших класів у бібліотеці школи було проведено виховний захід «Дзвони Чорнобиля». Під час години спілкування учні старших класів дізналися про причини Чорнобильської трагедії, її наслідки, про біль, який ніколи не зітреться з людської історії, не згасне у віках.
У Пришибському НВК 25.04.2018 року було проведено урок пам’яті про трагедію Чорнобиля. Ведучі Ростовська Анастасія та Ростовська Анна ознайомили присутніх з історичними подіями далекої квітневої ночі 1986 року. На зустрічі була присутня жителька села Пришиб Дацька Н.М., яка в 1986 році працювала поваром в їдальні м. Прип’ять. Вона розповіла дітям про Чорнобильські події. Всім побажала:
Ростіть і добрі , ростіть щасливі,
Дівчатка будуть нехай вродливі,
А хлопці- сильні і могутні.
А ті події незабутні!
Хай не тривожать більше нас!
Хай кане зло в безодню, в час.
На згадку про зустріч діти вручили їй пам’ятний подарунок та квіти.
