Нашу громаду знову сколихнула трагічна звістка. Із глибоким сумом і невимовним болем повідомляємо про ще одну непоправну втрату.
У боротьбі за незалежність та територіальну цілісність України проти російського загарбника поліг наш земляк – Зленко Олександр Миколайович.
Олександр народився 3 липня 1974 року в мальовничому селі Яреськи. Тут минули його дитячі роки – сповнені щирої радості, тепла та добра. Він навчався в Яреськівській загальноосвітній школі I-III ступенів імені Ф.П. Борідька, де проявляв себе як розумний, уважний і старанний учень, завжди готовий допомогти іншим. Частину дитинства та юності Олександр провів у селі Великий Перевіз, де жила його бабуся Варвара, яку він дуже любив і часто навідував.
У 1992 році вступив до Харківського національного аграрного університету імені В.В. Докучаєва на факультет інженерів-землевпорядників. Навчався відмінно, був активним, товариським і доброзичливим. Олександр користувався великою повагою серед студентів та викладачів, обіймав посаду старости групи, брав участь у культурному та громадському житті університету. Закінчив навчання з відзнакою, отримавши червоний диплом.
За успіхи в навчанні йому запропонували залишитися в університеті для викладацької діяльності та продовження навчання в аспірантурі. Після її закінчення Олександр працював асистентом викладача. Проте він обрав шлях практичної роботи — розпочав трудову діяльність у Харківському обласному управлінні земельних ресурсів. Згодом працював у Києві та Дніпрі, завжди залишаючись вірним своїй справі. Олександр мав сертифікати інженера-землевпорядника та геодезиста, а з 2021 року відкрив власну справу як фізична особа-підприємець.
Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, Олександр став на захист рідної землі. 21 лютого 2024 року, під час виконання бойового завдання, він загинув унаслідок мінометного обстрілу військами рф.
Олександру було 49 років. Усе життя він залишався добрим другом, відданим сином своєї землі та дбайливим батьком трьох дітей. Любив життя, людей і понад усе — свій рідний край. Для нього село Яреськи були центром світу, місцем, де завжди жила його душа.
30 вересня 2025 року Олександра поховали з військовими почестями у селищі Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області.
Обірвалася життєва стежина Воїна. Воїна, який до останнього подиху вірив у Перемогу.
Світла пам’ять Тобі, Олександре.
Герої не вмирають. Вони живуть у наших серцях, у вільному українському небі, у кожному мирному ранку, за який заплачено найвищу ціну…
Від імені всієї Шишацької громади, депутатського корпусу та виконавчого комітету селищної ради висловлюємо найщиріші співчуття всім рідним і близьким.
Ми розділяємо ваш біль.
Нехай Господь подарує вам сили пережити цю втрату.
А пам'ять про Олександра – світла, вічна, невмируща – житиме в серці кожного з нас.
Вічна слава Герою.
Вічна пам’ять, Олександре…
Низький уклін Тобі.
Слава Україні.
